Синові 26, півроку тому одружився. Живуть молоді окремо, в квартирі невістки, їй подарували батьки. Відразу скажу, що я не з тих свекрух, що недолюблюють невісток без причини. Дівчина хороша, з прекрасної сім’ї професорів, і сама вчиться в медичному, в цьому році закінчує навчання.
Але у мене душа материнська неспокійна. Бачу, що вона не дбає про сина належним чином. У нього з травленням з дитинства проблеми, необхідно ретельно стежити за харчуванням. Причому недуг спадковий, у його батька теж такий. Скільки ми з цим маємо неприємностей – не передати.
Раніше, коли син жив удома, я повністю стежила, щоб він добре харчувався. Самі знаєте, які чоловіки – майже як діти. Невістку попереджала і не раз, щоб готувала йому нормальну їжу, просила дотримуватися дієти. Вона посміхається, киває, але нічого не робить.
Я намагаюся надто за ними не стежити, але кілька разів на тиждень у них буваю. Приходжу, бачу коробки порожні від піци стоять. Вони кажуть, замовляли вчора, друзі приходили … Інший раз приходжу, відкриваю холодильник – там ковбаса, консервована квасоля, кетчуп і все. Ні фруктів, ні йогуртів, ні яєць, нічого. Сама приносила їм кролятину, просила, щоб зварила суп. Так цей кролик досі в морозилці у них лежить.
Я розумію, що вона ще молода, може багато ще не розуміє, але я в її віці вже про двох маленьких дітей дбала. А у неї ще вітер в голові. Я кажу їй, якщо ти не встигаєш, зайнята навчанням, давай я приготую, принесу, але отримую категоричне «ні», «спасибі, але ми самі».
А син мовчить, хоча ще восени в лежав у стаціонарі. Не знаю, що робити в такій ситуації. І відносини псувати не хочеться, і допомогу не приймають. Думаю, може поговорити з її матір’ю, щоб вона вплинула. Які ще є варіанти?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головне фото ілюстративне – pixabay.com.
