Але я впевнена, ні я знаю! Я чиню правильно.
Раніше ми жили вчотирьох: я, дві моїх доньки і моя мама.
На жаль 8 місяців тому мами не стало і ми залишилися втрьох.
За ці місяці, ми з доньками зрозуміли, що у нас є ще багато сили і часу, і ми можемо витратити їх на допомогу іншій людині.
Ще зі школи у мене був близький друг, який до 30 років, замість того щоб побудувати сім’ю і кар’єру, просто присів на чашку. Найсумніше, що він виманив на свої бажання пенсію матері.
Коли вона перестала її давати, він просто здав її в будинок престарілих, якимись обманними шляхами забрав і прогуляв її квартиру.
Я тітку Зіну знала з дитинства, як і вона мене. Раз на місяць з доньками заїжджали до неї в гості і привозили різноманітних смаколиків.
На мою ідею доньки відреагували з величезним позитивом, а молодша Рита, якій зараз 4,5 роки і зовсім радісно закричала: “урааа, у нас знову буде бабуся!!!”.
Але ви навіть уявити не можете, як моїй пропозиції зраділа бабуся Зіна! Вона так довго плакала від радості, що довелося накапати їй заспокійливого.
Зараз вже майже 2 місяці, як ми живемо з бабусею Зіною душа в душу. Ми всі любимо її, а вона нас.
Ось тільки ми ніяк не можемо зрозуміти, звідки у бабусі, якій вже йде восьмий десяток років, стільки енергії. Адже вона встає о 6 ранку щодня, а прокидаємося ми під аромат свіжоспечених млинців чи оладок.
Записано зі слів Марії К.
Фото ілюстративне.
