fbpx
Історії з життя
Вважайте мене старомодною, але я дійсно вважаю, що з чоловіком має бути краще, ніж без нього. Як і з жінкою, втім. А радити «не вибирати занадто довго, а то капець» – це все одно, що рекомендувати придбати чоботи не свого розміру

«Якщо вибирати того, хто ідеально підходить, можна взагалі залишитися самій».

«Можна сидіти і досидіти».

«Будеш чекати принца – залишишся одна».

«Природа не терпить порожнечі, чоловік повинен бути».

…З розмов і коментарів про планку, яку не треба знижувати.

Так я згодна, згодна! Все так і є. Але я от думаю-думаю, і іншого зрозуміти не можу.

Друзі, ви вибачте, але це взагалі не аргумент. Бути одній і бути незрозуміло з ким – хіба вибір не очевидний? Ясно ж, що краще одній.

Вважайте мене старомодною, але я дійсно вважаю, що з чоловіком має бути краще, ніж без нього. Як і з жінкою, втім.

А радити «не вибирати занадто довго, а то капець» – це все одно, що рекомендувати придбати чоботи не свого розміру. І що, що вашого тридцять восьмого немає в магазині? Беріть тридцять шостий, а то в зиму зовсім без чобіт залишитеся!

Але люди, ясна річ, не чоботи. Наслідки житті не з тією людиною куди гірші, ніж мозолі. Жіночі форуми та кухні подруг повняться темами про самотність у шлюбі, про «ми зовсім чужі один одному» і «я не знаю, як жити».

Ах, якби сім’ю можна було будувати з ким завгодно! Як у тварин в природі, мені тут наводили приклад. Хоча стривайте…

Навіть кішки не відповідають взаємністю першому ліпшому кавалеру. Я, у свій час розводивши перських котиків, сама засмутилася: привели бешкетниці вершкового гімалайського красеня, а вона – під диван! Шипить, гарчить, б’ється. Чорний же булькатий екстремал сподобався. Бач, привереда.

Але ж кицькам не доведеться все життя існувати один з одним пліч-о-пліч…

Пташка ткачик вибирає собі чоловіка з найкрасивішим і найміцнішим гніздом, ведмедиця віддає перевагу найсильнішому, павліниха – найяскравішому, і тільки люди чомусь повинні будувати стосунки з тим, хто під руку попався.

Самим не смішно?

PS: а принца шукати не треба. Взагалі нікого не треба, справді. Коли перестаєш шукати, чекати і починаєш займатися своїми справами, він сам час від часу з’являється. Саме такий, який потрапляє в планку, в тютельку, в душу. Це працює, я перевіряла.

Автор: sashka s сhashkoy.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page
facebook