Вирішила я перед святами дітям зробити сюрприз. Знаю ж, що працюють вони до пізнього вечора, а готувати щось чи прибрати їм просто ніколи. От я їх і вирішила виручити.
Син із молодою дружиною живуть на орендованій квартирі недалеко від мене. Я попросила у сина запасний ключ від їхньої квартири. Думаю, хай буде в мене, може знадобитися.
Нині я у відпустці, а молоді працюють. Так ось і вирішила я їм перед святами допомогти. Ну а коли у них час буде, аби щось там приготувати, чи у домі прибрати? Я зібралась і пішла до них учора. Квартира однокімнатна, роботи там не багато, я швидко впоралась. усі речі перескладала пропилососила і підлогу вимила. Пил повитирала. І пішла на кухню готувати.
Я дещо вже з собою принесла, а так по дрібницям там голубців наробила і котлет насмажила. Накришила салатів і курку замаринувала.
Адже мій син так любить ці прості, але смачні та ситні страви. І ось вони приходять, їжа готова, скрізь чистота і порядок, син їсть із великим апетитом, живи і радій.
Так ні. Невістка чомусь виявилась не задоволена. Оглянула усе і лиш на мене здивовано поглянула:
— Мамо, ви мене вибачте, але нащо ви наші речі чіпали? А їжу ми разом готуємо. Традиція у нас така сімейна. Олег ваш знаєте як смачно курочку готує.
Дякую я так і не дочекалась. Лиш син ото мені сказав якось так кривувато:
— Дякую, мамо, звісно, але мабуть більше так не роби.
От скажіть, чого їм ще треба? Чим не задоволені залишились?
31,12,2022
Головна картинка ілюстративна.
