Ліна була на сьомому небі від щастя – Андрій її!!! Цей поціновувач жінок, який не міг угомонитися, тепер живе з нею. От вам всі подруженьки – дуля з маком. Вона найкраща! Вона особлива! Вона неймовірна! І він за це з нею!
Минали щасливі місяці, Ліна плавала, як пава, попід ручку з коханим і царським поглядом озирала інших невдах жіночого роду. Які ж вони нещасні, що ніколи не відчують його лагідного дотику, його щирої усмішки, його рук, нещасні і ще раз нещасні.
І діждалася Ліна того, що було прогнозовано – він переписувався з іншими дівчатами. Спочатку вона не могла повірити, що це правда, бо ж факти говорили про те, що вона найкраща і найпрекрасніша дівчина у світі. Далі вона зрозуміла, що вона найкраща і найпрекрасніша дівчина серед тих, хто був у Андрія. Але чи буде вона найкращою і найпрекраснішою в подальшій боротьбі за його серце? Що треба боротися, свідчили переписки. Визрівало єдине питання – чи треба боротися?
Спочатку відповідь була однозначна – аякже! Адже, він робить її найкращою і найпрекраснішою, бо до знайомства з ним, вона була чудова-кольорова, а от він осяяв її своєю увагою, влив в неї свої думки, мрії, сподівання, слова. І вона вже не просто Ліна, а Ліна – дівчина Андрія. Вона вдягається так, як він хоче, поводиться так, як він хоче і говорить вголос те, що він в неї вкладає. Ліна хоче бути королевою поруч з королем, а не банальною колишньою.
Вона вирішила окреслити поле бойових дій і просто впала в розпач – ворогинь стало так багато! Виявилося, що всі подруги з його списку друзів, ним активно обходжуються. Він їм виписує компліменти, цікавиться справами, запрошує на побачення. Тобто, веде себе так, як нічим не обтяжена людина – насолоджується життям.
– Що це?- Зло спитала, показуючи телефон.
– Мій телефон, – просто відповів.
– Ти виписуєш різним дівчатам компліменти, запрошуєш на побачення. Ти нормальний?
– А ти нормальна, коли лізеш в чужу переписку?
– Якби я не побачила там такого, то й не лізла б!
– Це моє особисте!
– А я не твоє особисте?
– Так. Я ж з тобою.
– Я цього не бачу, судячи з переписок.
– Та перестань, вони для мене не важливі. Я просто так розважаюся. Є хлопці, які грають в ігри, є які бавляться в щось інше, а я в це.
Можна видихнути спокійно, вона для нього важлива. Вона єдина і неповторна. Вона його королева. Вона йому вірить. Вона його кохає. Він її кохає. Все добре.
Але тепер, коли бачила, що він сидить в телефоні, ревнощі її просто з’їдали. Ось саме зараз, коли вона йому заварює чай чи робить канапки, він пише комусь: «Яка ти сьогодні вродлива», а їй забуває сказати «дякую».
Вона прийшла з роботи швидше, вирішила щось приготувати, порадувати Андрійчика. Вже восьма, а його нема, десята – нема. Отже, він таки виманив когось на побачення і вона перестане бути найкращою і найпрекраснішою? Всьому кінець? Що робити? Що робити? Вона має лишитися найкращою і найпрекраснішою, навіть, коли Андрій захоче шукати іншу. У неї є план!
Вона перекопіювала список подруг Андрія і почала кожній виписувати, що вона його дівчина і хай перестане, як остання шмата, чіплятися до чужого хлопця. Чи у них нема гордості? Він зайнятий – гуляйте далі. Подруг виявилося так багато, що вона витрачала купу часу на переписки, потім довго себе перед собою ж вигороджувала і захищала. Вона хороша, хороша, хороша. Вона просто має залишатися для нього єдиною, за будь-яку ціну.
Якась з подруг таки здала її Андрієві і той влаштував грандіозний концерт. Сказав, що вона його зрадила і осоромила, він від неї такого не сподівався. Вона, виявляється, звичайнісінька любителька з’ясування стосунків, а не прекрасна і особлива жінка. Коли за ним закрилися двері, Ліна не стрималася і кинулася за ним. Благала залишитися, бо він для неї все і вона не може без нього. Він великодушно згодився за умови, що не лізтиме в його телефон.
Автор: Ксеня Ропота.
Фото ілюстративне. Pexels.
