Анна, як і багато новоспечених дружин, вважала за краще жити подалі від батьків своїх і, найголовніше, від чоловікових. Не те, щоб вони були поганими людьми. Швидше, категоричними і дуже консервативними.
Коли вони дізналися, що єдиний син Сашко зустрічається з дівчиною, з якою познайомився десь на просторах Всесвітньої павутини, то відреагували нестримано.
– В інтернеті тільки ненормальні! – схопилася за серце Сашина мама Лариса Юріївна.
– Ну ось, підчепив невідомо кого! – підтримав її чоловік Володимир Іванович.
І якби ця розмова залишився виключно між ними трьома, то всім було б краще. Але при знайомстві з майбутньою невісткою вони теж не стрималися і висловили все, що думають про стосунки, які починалися на просторах віртуального простору.
Аня могла не приймати це на свій рахунок, але прийняла. Вирішила, що буде триматися від цих людей подалі. Виходило, на жаль, не завжди. При кожній зустрічі ще й обов’язково спливали якісь питання, в яких батьки Саші були з невісткою не згодні.
Важко їм було бачити, як живе сучасна молодь. Можна було сваритися, відстоювати свою точку зору, але Аня намагалася мовчати і швидше йти.
Все було можна терпіти, поки вона не дізналася, що скоро стане матір’ю. Свекри після цього дуже вже активно почали надзвонювати і проситися в гості. Лариса Юріївна намагалася “впливати” на невістку повчальними бесідами.
– Нинішні мами – це ще ті невігласи, – нетактовно говорила вона. – Діти до 2-3 років ходять в підгузок – це ж педагогічна занедбаність! Ми з тобою, Аню, такого не допустимо.
– І ім’я, ім’я не намагайтеся навіть без нас придумати! – додавав Володимир Іванович. – Ми хочемо брати участь в цій справі.
– Ось гарне ім’я для дівчинки Люся. Маму мою звали Люсія, – мрійливо підтакувала чоловікові Лариса Юріївна.
Аня скаржилася чоловікові.
– Ти їх теж зрозумій, – втішав її Саша. – Перший онук чи внучка. Для них ця подія. Погоджуйся і роби по-своєму.
Вона намагалася, але виходило не завжди. Коли молоду сім’ю запросили на день народження свекра, який вирішено було відзначити тісним колом, батьки почали з порога дошкуляти порадами і указами.
То не їж, це не чіпай, так не повернись, візьми ось Спока почитати – розумні речі пише! Спеціально книгу купили, щоб майбутня мати вчилася правильно виховувати дитину.
Аня не могла більше терпіти і різко заявила:
– Не лізьте не в свої справи! Щоб я більше вас не бачила і не чула до появи маляти!
Вона вийшла на сходову. Дихати було важко, дуже нила поясниця. За спиною грюкнули двері. Аня вирішила, що це Саша, але до неї підійшла Лариса Юріївна.
– Де мій чоловік? Ми йдемо!
– Та тут він, до тебе рветься. Я попросила п’ять хвилин почекати, перш ніж ви поїдете. Аню, я вибачитися хотіла…
– Мені не потрібні ваші вибачення.
Аня почувалася погано. Їй було важко вдихнути.
– Ти така бліда, – захвилювалася свекруха. – Треба до лікаря!
– Просто випустіть мого чоловіка і дайте нам поїхати додому!
Вже через півгодини Аня з Сашею були у себе. Сварку з батьками вони не обговорювали. Їй навіть стало легше. Але вранці Саша поїхав на роботу, а вона знову відчула себе погано.
До відчуттів в спині додалася загальна слабкість. Аня збиралася зв’язатися з чоловіком, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояли свекри. Замість привітання вони почали вибачатися, але слова долинали наче через вату.
– Дивись, яка вона біла, – промовив Володимир Іванович. – Терміново в лікарню!
Аня не могла чинити опір. Її жваво відвезли в приймальне відділення. Остаточно вона прийшла до тями вже в палаті. Зайшла медсестра і пояснила причини того, що її терміново поклали на збереження. Виявилося, все серйозно.
Тягнути було нікуди. Можна сказати, батьки Саші приїхали вчасно. Як вони потім самі розповідали – після від’їзду молодих вони не спали майже всю ніч, хвилюватися.
А вранці ніби щось їх змусило поїхати до невістки на особисту розмову. Ані вдалося доносити дитя і народити цілком здорову дівчинку – і ніхто її більше не чіпав і з порадами не ліз. Свекрам вона зателефонувала сама.
– Яка красуня у нас внучка! – захоплювалися дідусь і бабуся, які розглянули дитину, завдяки відео зв’язку. – А як ви її назвете?
– Ну ми вирішили, що Люся – непоганий варіант. Люсія, красиво звучить.
Лариса Юріївна була захоплена. Аня поклала слухавку і подивилася на дочку. Не так вже їй і подобалося ім’я Люсія. Але нічого, звикнути можна. Зате он – які всі, включаючи чоловіка, щасливі.
Автор: did opovidach.
Фото ілюстративне.
