fbpx
Історії з життя
— Я бачу тобі сподобалось сидіти вдома за мій рахунок, так? – заявляє мені чоловік, – А, що не життя а казка: годують тебе, одягають, а ти сидиш з дитиною і цілими днями нічогісінько не робиш. Ой, пробач, ну ще погодуєш маля інколи

— Я бачу тобі сподобалось сидіти вдома за мій рахунок, так? – заявляє мені чоловік, – А, що не життя а казка: годують тебе, одягають, а ти сидиш з дитиною і цілими днями нічогісінько не робиш. Ой, пробач, ну ще погодуєш маля інколи.

Кажуть, що поява дітей зміцнює сім’ю. У нас з чоловіком все вийшло інакше. Він дуже змінився після появи в нашому житті сина і не в кращий бік. Справа в тому, що чоловік постійно дорікає мені, що я сиджу у нього на шиї і змушує йти працювати. І це при тому, що нашому синові лише півтора року.

Ми одружилися сім років тому. І всі ці роки ми мріяли мати дитину. Чоловік наполіг, щоб я звільнилася з роботи і обстежилася. Я не проти була посидіти вдома, тому що робота моя була пов’язана з рекламацією від покупців і постійними неприємними ситуаціями. Я почала курс у одного зі спеціалістів – безрезультатно. Потім у іншого.

І ось я дізналася, що таки виношую дитя. Не знаю, що допомогло. Віра, спеціалісти, чи то було просто чудо. Але у мене вийшло. У нас вийшло! Чоловік був на сьомому небі від щастя. За себе я взагалі мовчу. Виношувала малюка я складно, але все ж з’явився у нас хлопчик. Чоловік допомагав мені: і вночі вставав покачати і вдень після роботи давав мені відпочити. Але коли синові виповнився рік, він змінився.

Спочатку в наших розмовах спливала тема моєї роботи. Він питав, чи не скучила я за спілкуванням і не хотіла б вийти раніше з декрету. Такого бажання у мене не було, про що я і повідомила своєму коханому. З тих пір у нього стали часто проскакувати в розмові вирази, що добре, напевно, сидіти вдома і нічого не робити. Ну так, звичайно, прибирання, прання, прасування, маленька дитина – зовсім нічого. Курорт прям. Потім його висловлювання ставали жорсткіше. І він прямим текстом заявляв мені, що незадоволений, тому що я сиджу у нього на шиї. Що пора б і мені почати заробляти гроші на благо сім’ї. Але я ще годувала сина і не збиралася кидати природне вигодовування хоча б до півтора років. Чоловік замовк.

Нещодавно синові виповнилося півтора року, і ми повернулися до того, на чому закінчили. Чоловік наполегливо жене мене на роботу. Вигодовування пропонує закінчити, а сина віддати на виховання бабусі і дідуся – моїм батькам, вони вже на пенсії. Але кому потрібна чужа дитина? Я не можу зрозуміти яка така необхідність мені вішати на шию свою дитину на стару бабусю і дідуся і йти заробляти гроші? Або я чогось не розумію? Я намагалася дізнатися, яка муха вкусила мого обранця, але він починає лементувати і доводити, що втомився один тягнути сім’ю. Що пора б мені йому допомогти.

Я нічого не розумію і розуміти не хочу. Бачу, що наші відносини зіпсуються ще більше. Дитина не повинна зростати в сім’ї, де тато постійно волає. Як бути? Поступитися і вийти на роботу? Але ж мій синочок ще геть маленький і тато з мамою просто не встигнуть за ним.

Ну от що з ним сталось? Чи й справді вийти на роботу, аби він все ж заспокоївся?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

facebook