fbpx
Історії з життя
Я чую і вухам не вірю! Хоч би почекала, поки ми поїдемо! Заходжу з підносом, дивлюся на Марію Павлівну, а вона тему змінює. Я щось не витримала і кажу: «Мамо, не базікайте, ви у нас майже не буваєте! Ми самі справляємося, і нам мої батьки допомагають!»

Моя свекруха любителька похвалитися, чим завгодно, лише б бути на висоті! Лев за гороскопом, вся з себе королева. На її думку, вона робить все краще за інших: і борщі готує, і прибирає. А ще вона незамінний працівник (ага – незамінний продавець, це як?), І носить наймодніші речі. Я втомлювалася від її хвастощів вже тоді, як ми з чоловіком тимчасово жили у неї, як тільки розписалися. Тільки незрозуміло, чому від неї такої господині і красуні чоловік пішов до іншої ?! Мабуть, теж дістала.

Коли я була при надії, вона, звичайно ж, сказала, що буде найкращою бабусею. Ми тоді вже взяли з чоловіком квартиру під виплату і жили окремо. Коли свекруха приходила до нас, то показувала мені свій телефон зі словами: «Дивися, який я майбутньому онуку костюмчик (шапочку / шубку / коляску / іграшку) вишукала». Заходить на якийсь сайт дитячого магазину і показує: «Ось, в закладках у себе залишила, зараз підскладаю – обов’язково куплю!». І так про кожну річ. Тільки нічого ні разу не купила, з того, що показувала!

Появився син, на виписку вона не приїхала – ну нехай, її зміна була, хоча могла б і помінятися. Подзвонила, привітала, сказала, що на вихідних приїде. Ми заздалегідь купили для дитини все що потрібно, а вона, нібито, засмутилася: «Ну ось, я це ж хотіла купити, ну раз так, що-небудь придумаю». Принесла фотоальбом з скрапбукінгу «Наш малюк», у неї подруга рукоділлям займається, звичайно, дуже шикарний, але не в тему: зараз всі фотки на телефоні або в ноутбуці є, їх так втомлює кудись ходити і роздруковувати! Загалом, це все, що вона принесла. Трохи погралась з онуком, пообіцяла приїжджати кожні вихідні, давати нам з чоловіком «вільні» вечори, і зникла ще на кілька місяців.

До слова сказати, що живемо ми зі Марією Павлівною в одному великому обласному місті, але на різних його кінцях. Так, добиратися далеко, з двома пересадками, а якщо в місті ще й пробки, то можна і годину їхати. Але це ж не привід забити на нас! Гаразд, є відеозв’язок, але ми ж не можемо на неї дитину залишити по цьому відеозв’язку! Я благала – ну будь ласка, приїжджайте до нас, мої батьки дружно застудилися, а нам так хочеться в кіно зганяти і до друзів у гості сходити! Та й взагалі – онука можна по-справжньому побачити. Приїхала в середині березня, привезла фрукти, іграшку дитині, залишилася з ночівлею і поїхала рано вранці.

А потім з’явилася гарна відмазка: самоізоляція! І тривала вона довго, якраз доти, коли нашому синові виповнився рік минулого тижня! І то, вже мій чоловік мало не наказав їй приїхати. Подарунок вона привезла, звичайно, шикарний – крутий комбінезон, чобітки на зиму і цікаву сенсорну іграшку. Ну так за такий час змогла ж наскладати грошенят! А потім сама запросила нас до неї в гості (вчора якраз були), здалеку до неї приїхала її сестра з чоловіком і племінниками. Ми поїхали, тільки сина вдома з моїми батьками залишили, все ж там шумно буде, не треба малюка тягати.

Найприкольніше почалося тоді, коли я пішла на кухню робити всім кави, а чоловік в під’їзд вийшов. Чую, як свекруха розповідає родичам (намагається, як можна тихіше): «Ось що б молоді без мене робили? Я малюкові і подарунки в інтернеті вишукувала, купувала, і няньчилась з ним приїжджала, і продукти у себе з магазину зберу і привезу їм! Стільки клопоту з онуком, зате росте у мене на очах, та й молоді дякують – відпочивати їм даю можливість!». Я чую і вухам не вірю! Хоч би почекала, поки ми поїдемо! Заходжу з підносом, дивлюся на Марію Павлівну, а вона тему змінює. Я щось не витримала і кажу: «Мамо, не базікайте, ви у нас майже не буваєте! Ми самі справляємося, і нам мої батьки допомагають!».

Даремно, звичайно, я це ляпнула, але у мене чомусь всередині все аж закипіло. Марія Павлівна сидить, червона, виправдовується, і відверто лапшує родичам – дивиться на мене, шукає підтримки. Мовляв, це тільки якийсь час було, вона сама мучилася, рвалася до нас, але не можна було, бо ж самоізоляція. А так при першій-ліпшій можливості відразу їхала до онука, гостинцями обдаровувала. Ой, нехай, я вже мовчала, але було неприємно це чути. Попросила чоловіка викликати таксі, і ми поїхали додому. Зараз і вона мені вже добу не дзвонить, мабуть образилася, і у мене немає більше ніякого бажання з нею спілкуватися. Не люблю хвальків і лицемірів, а Марія Павлівна саме така. Для мене свекрухи більше немає!

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook