fbpx

Я домовилася з невісткою, що ми будемо раз в два тижні забирати внука до себе на вихідні. Так і ми зможемо з ним регулярно бачитися, і синові буде легше. Але мій хід конем не дуже спрацював. Реакція сина мене трохи здивувала

Мій син розлучений кілька років. У шлюбі у нього з’явився синочок. Жили діти дуже добре, але сім’я не витримала матеріальних проблем, і розпалася. Після розлучення онук залишився жити з невісткою. Вона незабаром вдало, як кажуть, вийшла заміж, і все у неї налагодилося.

Син довго не міг пробачити колишній дружині такого раптового другого шлюбу. Я розумію, що він її дуже кохав, але коханих людей іноді краще просто відпустити, щоб налагодити власне життя.

Дитину він спочатку відвідував дуже часто. Сина любить шалено. Він з самого дитинства мріяв про те, що першим у нього обов’язково буде синочок, а потім донька. Перша половина мрії збулася, а з другою вийшла заминка.

Коли син розлучився, онукові було майже три рочки. Дитина ще толком нічого не розуміла, тому і спілкування з ним було можливим. Коли невістка вийшла заміж вдруге, її матеріальне становище значно покращилася. Це не могло не позначитися і на дитині. У нього стали з’являтися іграшки, на які у мого сина поки немає грошей. Як наслідок, онук і від батька почав вимагати великих витрат, адже він ще не розуміє, що не всі можуть собі дозволити такі суми витратити.

Син довгий час намагався підлаштовуватися під дитину, але з часом зрозумів, що вітчима йому все одно не наздогнати. Через це він став все рідше і рідше приходити до сина, а потім і зовсім перестав. Я завжди намагалася зберегти стосунки з невісткою. Ніколи не вважала її колишньою. Людина вона дуже хороша, просто діти рано одружилися і стали батьками. Вони самі ще були як діти, та ще й не сформований побут підлив масла у вогонь. Ось і вийшло, що вона не витримала, адже на руках ще й маленька дитина. Ми зі сватами намагалися допомагати, але цього було недостатньо.

Я домовилася з нею, що ми будемо раз в два тижні забирати внука до себе на вихідні. Так і ми зможемо з ним регулярно бачитися, і синові буде легше. Але мій хід конем не дуже спрацював. Реакція сина мене трохи здивувала. Він категорично не хоче бачитися з сином, каже, що не може відповідати їх рівню своїми подарунках, тому і немає сенсу зайвий раз засмучувати дитину своїми відмовками.

Він також перестав платити і гроші на сина, вирішивши, що це виглядає дуже примітивно. Вони офіційно їх не оформляли, тому і ніяких наслідків поки немає. Але я категорично наполягаю на тому, що не можна ось так повністю відходити в бік. Адже дитина все одно повинна знати і спілкуватися зі своїм батьком. Тим більше, що його мати ніколи ні словом, ні півсловом не робили ніяких натяків і зауважень з цього приводу. Вона позитивно ставиться до таких зустрічей і завжди рада цьому сприяти. Ну, вийшло так, що розійшлися. Не вони перші, не вони останні, хто потрапив в таку ситуацію. Але це зовсім не означає, що можна рвати всі стосунки і нічого не робити для дитини. Ці гроші можна просто відкладати синові на навчання. Підросте малюк, і вони йому дуже знадобляться.

Але син залишається непохитним. А у мене душа розривається, коли внук запитує, чому тато до нього перестав приходити. Що я повинна відповідати дитині в такому випадку?! Дружина стала колишньою, але дитина – це ж назавжди!!! Як виправити все це?!

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page