Я хочу відпочити, а вони проти. Нарешті поїхали до його батьків, хай, хоч так онуків побачать, бо вічно мої ними опікуються

А що я такого запропонувала, що? Де в наш час можна відпочити людині за зарплату? І не кажіть, що у вас в голові не майнула відповідь – вдома. Але вдома крім мене є ще чоловік та двоє дітей, то який може бути відпочинок, якщо ти зранку до вечора те й робиш, що прибираєш і готуєш їсти.

– Романе, у мене відпустка на два тижні, я хочу відпочити.

– Добре. Відпочивай.

– Я хочу відпочити без вас.

– Як без нас?

– А отак, збирай себе дітей та їдь до своїх батьків, хай натішаться онуками.

– Але я не хочу, чого я маю їхати з дому в село? Мені тут добре.

– А мені ні, я хочу від вас відпочити, я заслужила це хоча б раз в рік.

Я хочу відпочити, а вони проти. Нарешті поїхали до його батьків, хай, хоч так онуків побачать, бо вічно мої ними опікуються.

Але й двох днів не минуло, як вони на порозі:

– В мами гостює сестра з дітьми. Нема місця.

Де мені було дітися? Хай вже живуть, але я сказала, що все тепер самі, мами на уявних Гаваях, а як вони мені не здатні цього наяву забезпечити, то хай не чіпають. Так, хай дадуть мені спокій і я буду щаслива.

Думаєте, дали відпочити? І скаржаться і горілим на всю хату чути, сварка, хто прибирає, хто замітає, хто миє.

Ніякого спокою і ще чоловік вночі не дає заснути, бо в селі простив і хропе на всю квартиру.

Але я трималася стійко, вперше за дванадцять років шлюбу не кидалася на гору посуду, наче коршун, не поправляла сто разів штори, не витирала пилюку, бо так я люблю своїх дітей.

Я нарешті привела в порядок брови, знайшла час зробити собі маски на волосся, на обличчя, а ванночки для ніг і гарно їх помасажувати та кремчиком та в шкарпеточку теплу, такого й в п’ятизірковому готелі нема.

Перебрала шафу з одягом, міряла і плакала, але все дно все назад засунула, бо таки після свят схудну.

Через два тижні я прокинулася від запаху смачної кави і сніданку для мене.

– З приїздом, люба, – поцілував мене чоловік, – я тут подумав, що ти надто втомлюєшся, тому ми будемо тобі тепер більше допомагати, щоб ти на так довго не пропадала.

– Це було б чудово і скажу тобі відверто, що таку смачну каву навіть я собі не готую.

– Все для тебе.

Добре, коли людина відпочила і щаслива, і не важливо де вона це робили, а як. Якщо хтось захоче скористатися моїм методом, то не забудьте купити біруші. Щастя в нас самих! Удачі!

Фото Ярослав Романюк

Автор Ксеня Ропота

You cannot copy content of this page