fbpx
Історії з життя
Я на гостині була нещодавно у сестрички. Прийшла сама не своя додому. Справа в тому, що мене пригостили борщем, який я ніколи в житті не забуду

Не можу сказати, що моя двоюрідна сестра не хороша господиня, але у них у сім’ї чомусь вважається нормою – доїдати те, що не доїли їхні діти, щоб продукти не пропадали. Я це знала, але не думала, що через це у нас виникне аж таке непорозуміння.

Якось, у суботу, ми домовилися зустрітися, щоб обговорити деякі питання щодо ремонту бабусиного будинку. Ми часто їздили до неї влітку відпочивати, і намагалися підтримувати садибу належним чином.

Зранку я пробігала магазинами-ринками, нічого не встигла приготувати, а тут подзвонила сестра, і запросила прийти трохи раніше, щоб пообідати. Я закинула сумки-пакети додому, дорогою забігла за тістечками до чаю, і за півгодини вже дзвонила у знайомі двері.

Сестра відчинила, кинула на ходу: «Роздягайся!» і втекла на кухню. Коли я зайшла, вона поставила перед своїм чоловіком тарілку з борщем, взяла зі столу іншу, із залишками тієї ж страви, долила ополоником із каструлі, і підсунула тарілку мені:

— Їж, то Сашко не доїв, я тобі гаряченького підлила!

Я попросила сестру поміняти тарілку, чому вона дуже здивувалася.

— Ти що, гидуєш за дитиною доїдати? Він же абсолютно здоровий!

— Вірю, і рада, що Сашко здоровий, але я звикла їсти із чистого посуду.

Градус напруження підвищився, сестра, підібгавши губи, дістала чисту тарілку і налила в неї борщ.

Щиро кажучи, я ледве доїла свою порцію. На кухні висіла тиша, і розмова не клеїлася. Намагаючись якось розрядити обстановку, вийшла до коридору за тістечками. Залишила пару штук собі на вечерю, а з десяток поклала на стіл.

Чай ми випили, перекидаючись односкладовими фразами, а потім вирішила піти додому, відклавши обговорення ремонту на другий день.

Яке ж було моє здивування, коли я у своєму пакеті виявила надкушені тістечка! З кімнати в цей час виглядали хитрі мордочки племінників. Сестра, бачачи мій вираз обличчя, сказала:

— Та надкусили трохи, що тут такого?

Я вручила пакет із залишками тістечок сестрі зі словами:

– Смачного!

Поки що ми не спілкуємося. Сестра вже за пів години обдзвонила усю рідню і розповіла, що я “влаштувала” прийшовши на гостину. Навіть моя рідна мама сказала, що була не права і могла б хоча б вигляд зробити що їм, адже от так поводитись геть не гоже.

Я запитую у всіх, а чи погодились би вони за кимось доїдати. Я за своєю дитиною і ложки не доїм. У нас у кожного окрема тарілка і вилки і ложки різні. У кожного свої рушники і постільне. Чому я мовчати повинна була якщо це не приємно? Чия чогось не розумію і в конкретно цій ситуації не права?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page