Я не скажу, що дуже везуча по життю, ніколи не мала якихось виграшів, хоч і брала участь в різних розіграшах. Але одного разу сталося в моєму житті дивовижа – я знайшла за лавочкою сумку. Вона була модна і гарна і я так втішилася, що хтось загубив, а я буду мати.
Я принесла сумку додому і вирішила ще й всередину зазирнути. Яким було моє здивування, коли там були гроші! На той час я не тримала тисячу доларів в руках, а тут папірці новенькі, аж хрустять.
З тих радощів я й розказала всім, що я таке знайшла і мої рідні були одностайні – що упало, те пропало, а все тепер моє.
На наступний день я похизувалася на роботі новою сумкою, сказала, що чоловік подарував і всі були у захваті, який мій коханий уважний. Я сяяла.
Але от на рахунок грошей, то раптом почалося таке, що я була й не рада. Мама почала вимагати аби я віддала їй половину суми, бо їй треба зуби полікувати.
– Хоч раз діждуся від тебе гідного подарунка, а не відкритку з квітами.
Сестра просила позичити їй гроші, бо вони роблять ремонт, чоловік хотів аби дати йому, він купить нові колеса.
Далі вони вже перейшли один на одного і на особистості. Далі вже ніхто з ніким не говорить.
Тоді я купила квитки в Туреччину і ми з чоловіком полетіли на відпочинок.
Моє рішення нікому не сподобалося, але я була дуже задоволена відпочинком.
Чоловік сказав, що якби не олінклюзів, то він би теж на мене злився.
І ось ми вертаємося вже додому, живемо і тут мені на очі потрапляє оголошення про винагороду: «Загублена сумка з коштами, прошу вернути за винагороду».
І вже я ночами не сплю, вже думаю про те, що то людина на щось важливе збирала, а я витратила.
Чоловік помітив мої переживання та й каже:
– Такі дорогі сумки носять люди, які мають купу зайвих грошей. Не переживай, то якась любка адвоката чи ще когось.
Але я просто на очах марнію. Тоді він не витримав і каже:
– Гаразд, я маю відкладені кілька тисяч, збирав на гараж, але раз ти вже так переживаєш, то віддаси.
Я так зраділа, чоловік пішов в свій сховок, а далі звідти вилітає, як ошпарений:
– Де гроші?
– Які гроші?
– Мої гроші! Я їх в штани поклав старі, в самий низ шафи, а тепер ні штанів, ні грошей.
– Та я ті штани в село матері відвезла, – кажу я.
Далі ми до мами телефонувати, а вона сказала, що кинула в піч.
Але мій чоловік певний, що мама собі ті гроші забрала і в зворотному його переконати неможливо.
Стосунки між нами зіпсувалися, єдина сестра рада, що так склалося, вона вважає, що все по-справедливості. Але я мамі штани раніше віддала, ніж знайшла ту сумочку.
Отак «щаслива» знахідка зіпсувала стосунки між усіма в моїй родині, тому я б тепер вчинила геть по-іншому, але ж якби знав, де впадеш, то б соломки підстелив…
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
