fbpx

Я приїхала до батька і дар мови втратила! Як так можна? Мами немає місяць, а він вже нову жінку до хати привів і небилиці про маму складає, що я навіть слухати не хочу!

Мої батьки були разом тридцять років і за цей час вони були для мене прикладом того, як має функціонувати родина, я мала перед собою зразок того, як побудувати щасливу сім’ю і тепер через стільки років мені починають на мою маму наговорювати? На маму, яка любила мене і тата понад усе в житті і присвятила нам життя?

Все у нас було добре до того, поки мама не занедужала, я вже була одружена і у мене донечка трьох років, живу в іншому місті, тому рідко приїздила, а мама, як мама – трималася до останнього, а як вже пішли на обстеження, то вже було пізно. Нам сказали, що треба просто чекати і то не довго.

Я бачила, який тато був розгублений, як мама його заспокоювала, складала цілі списки з того, що де лежить, який пароль від її картки, де всі папери на квартиру і взагалі вся документація. Вона нікуди не хотіла їхати, казала, що всі її мрії давно здійснилися, бо були у неї ми.

– Я щаслива була і є, – казала вона мені.

Після церемонії я залишилася у тата на кілька днів, але теж не могла на довго бути. Бо у мене родина, дитина маленька і чоловік, вони теж мене потребують. Пообіцяла, що приїду ще і поїхала. Важко мені було і бачила, що тато так само переживає.

Своєї обіцянки дотримала і побачила, що тато геть собі ради не дає, було купа консервних банок, локшини швидкого приготування, в хаті безлад, він навіть почав палити в квартирі!

– Тату, це не годиться! Мама все тримала в такій чистоті, а ти перетворюєш квартиру в казна-що. Ти ж не маленький, я не можу тобі тут носа підтирати і там донечці! Зберися, бо мені теж важко!

Саме з такими словами я поїхала додому, наваривши їсти і поприбивавши в хаті. Як так впасти швидко в дитячість? Адже він мав навпаки, зібратися і підтримати мене, адже я дуже любила і люблю маму!

І ось я приїхала десь через місяць і не впізнала квартиру! Все чисто, пахне чимось смачним.., а на кухні чужа жінка. Я сприйняла її за домробітницю. Ще подякувала за те, що все так тримає до ладу, а вона зашарілася вся. Ну, думаю, від компліментів… Ага…

Тут тато заходить весь такий сяючий з квітами, закліпав на мене очима і каже:

– А ти не казала, що приїдеш…

– Я переживала за тебе, але бачу, що ти знайшов вихід з ситуації. Молодець.

Бачу він весь просвітлів і … пішов обіймати ту жінку!

– Я радий, що ви порозумілися, – каже і такий щасливий.

– Ти що робиш? Мами місяць як нема, а ти вже собі іншу знайшов???

– Доню, я тобі все поясню, – почав він белькотіти.

І з того всього я дізналася, що ця жінка ніяка не домробітниця, а його перше і єдине кохання. Що мама моя сказала йому, що при надії і ця її найкраща подруга поїхала в світи, а вони з татом одружилися.

– Мама твоя мене обдурила. Ти з’явилася на світ тільки через два роки, а я втратив зв’язок з Ніною, сто разів хотів розійтися з твоєю матір’ю, але жив лише заради тебе. А тепер я хочу жити заради себе, бо Ніна знайшлася!

Я вухам не вірила, бо моя мама не могла такого вчинити! І люди, які ледве терплять один одного так не живуть!

– Вона тут не буде жити і ти маєш вибрати або я, або вона!

– Доню, я вибрав на початку життя тебе, а тепер вибираю її.

– Тоді ти мені більше не батько!

– Як хочеш…

Я не знаю, як він міг так вчинити? Тепер я сирота і все через ту жінку!

Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.

Фото Ярослава Романюка

Автор Ксеня Ропота

You cannot copy content of this page