fbpx

Я тоді пішла до неї на розмову, бо знаєте, квартира куплена на наші гроші, а вона ж буде претендувати на неї. – Що це ти собі надумала, – я одразу перейшла до теми

Не знаю, як тепер мені сина розрадити, бо ця ситуація не просто дивна. Бігала за моїм сином, ночувала у нас, їла у нас, практично женила його на собі, а потім каже:

– Я так більше не хочу, – і пішла!!!

Ви можете зрозуміти, який у нас всіх шок?

Особливо у Сергійка!

Три роки вона була поруч і просто проходу йому не давала.
Коли він вперше її привів до нас додому, я одразу зрозуміла, що то за дівиця! Очима по квартирі зиркає та кришталеві келихи в серванті рахує. А привід який – курсову вона йму писати допомагає.

До ночі сиділа, то вже Сергійко й пропонував аби вона залишилася ночувати:

– Мамо, зараз вже й автобуси не їздять. А таксі дорого їй, то може вона у нас заночує?

Я вам так скажу, що я цілу ніч не спала, все заслуховувала чи не піде вона до Сергійка, бо ж що з хлопців візьмеш – полакомиться.

Але ні, Сергій якось до неї ставився як до сестри, вона до нього тулиться, за руку бере, а йому й байдуже.

Тоді то я й зітхнула з полегшенням – не буде він з нею.

Читайте також: Я вже двадцять п’ять років їжджу до своєї братової в гості, хоч терпіти її не можу й на дух. Але після цих поїздок мій чоловік, мов шовковий

І отак вона у нас чи не кожного дня була, то до мене на кухню прийде та допоможе готувати, то з батьком в шашки пограє, я ж кажу – до всіх підхід хоче мати.

Не знаю як вона натякала Сергієві, але він після закінчення університету про ніяке весілля й не говорив.

Аж ту приходить:

– Мамо, я женюся на Вікторії, – каже.

– Вона при надії?, – питаю, а серце холоне.

– Та ні, просто вона та єдина, то чого ж не одружитися.

Я його вже й не просила, бо сенсу не було – вона перемогла і всі мої кришталі перейдуть їй.

Весілля зробили таке, як хотіли молодята, ми спромоглися їм одразу квартиру купити, тому все у них мало бути добре.

Бо ж найперша складність для молодих – власне житло, звідси й всі інші негаразди.

Живуть вони так собі вже біля року, як Сергій приходить весь в емоціях – Вікторія більше не хоче з ним жити.

Я аж руками сплеснула! То не можна було відчепитися, а тепер вона, бачте, «так жити не хоче». Це як розуміти?

Я тоді пішла до неї на розмову, бо знаєте, квартира куплена на наші гроші, а вона ж буде претендувати на неї.

– Що це ти собі надумала, – я одразу перейшла до теми, – Ти не могла від нього відчепитися. А тепер що?

– Я зрозуміла, що так жити не хочу.

– Як це «так»?

– Отак, як є – ніби чи є я біля Сергія, чи нема – все йому однаково. Знаєте, я хочу аби мене чоловік любив. А тут… Я втомилася любити за двох.

Я нічого не зрозуміла. Ви щось тут розумієте? це ж життя, тут вже ніякої романтики і ніякої любові, є ви разом і йдете до спільної мети – діти і їх майбутнє. До чого тут «любити за двох»? А коли б діти пішли, то тут в серці й десятеро помістяться і можна й за сто любити.

Слава Богу, що вона на квартиру не претендувала, хоч тут повела себе гідно.

Читайте також: Я вибрала не того! Несподіване усвідомлення, якщо зважити, що я була свято переконана, що мій шлюб – просто ідеальний

А Сергійко ще собі знайде пару, він молодий. То дівчині вже важче після першого шлюбу знайти іншого, а хлопці вони хлопці, завжди в попиті.

Я просто не можу собі пояснити, для чого взагалі було одружуватися і отак батьків витрачатися? Бо ж вона не просто весілля захотіла, а це була карета з кіньми! Плаття у неї було дуже розкішне і дуже дороге. На ресторан вона відмовилася чекати, тому просто купила місце в іншої нареченої втридорога!

І це все в копієчку батькам добру влетіло.

То, щоб отак тим всім марити, а потім звести все на пси?

Фото Ярослава Романюка.

You cannot copy content of this page