fbpx

Я тут вся така гарна прийшла вітати іменинницю і чую: «Любочко, як добре, що прийшла раніше. Бери фартух і підготуй все для олів’є. Там ще оселедець є. Шубу приготуєш?»

Якось покликала мене на гостину стара подруга. Ми з нею навчалися разом у інституті. У неї намічався ювілей, це був привід для зустрічі. Я думала, що вона святкуватиме в якомусь ресторані, але ні. Звичайно, я дуже здивувалася, коли дізналася, що вона має намір відзначати вдома. Тим більше, що живе вона в 60 км від міста. Мене не дуже радувала перспектива їхати до неї з ночівлею.

Подруга розповідала про те, як вона готується до свята. Закуповує продукти, робить заготовки. Але в мене залишалося одне питання – як у крихітній хрущовці вона збирається зустрічати гостей?

І ось настав день “ікс”. Я приїхала, на прохання ювілярки, раніше на годин п’ять Я вручила іменинниці букет хризантем та мультиварку як подарунок. Коли я побачила іменинницю, схопилася за голову. У старому халаті, вимотана до краю і явно не виспана зовсім? Про яке свято мова узагалі мова?

Мені відразу довелося прийняти вахту і почати їй допомагати. Кухня маленька – удвох навіть не розвернутися. Загалом, поки з усім упоралася, ніг не відчували. Перед приходом решти гостей ювілярка переодягла сукню, на інші процедури краси часу не вистачило.

Гості веселилися, хвалили кулінарні здібності господині та говорили тости. Все б нічого, тільки свято не приносило задоволення винуватиці урочистості. Вона через силу посміхалася, бігала щохвилини на кухню хоч насправді хотіла лише одного – спати.

Коли гості всі пішли, ми взялися за прибирання. Оскільки я ночувала у неї, злиняти від цього “приємного” заняття мені не дозволила совість. До речі, її чоловік спокійнісінько ліг спати одразу ж.

Спати ми лягли після опівночі, вимотані до не можу. Коли я повернулася додому, я почувала себе так, ніби не в гості їздила, а на дачі город перекопала.

Найдивовижніше, що такі прохання допомогти накрити на стіл прийняті лише у нас. Коли ми гостювали у нашого друга-голландця, помітили, що там гостей навіть на кухню не пускають.

 До приходу гостей у мене особисто, завжди накритий стіл. Подруги прийшли і сіли. Ніхто стакани тарілки не виставляє і салати не нарізає.

Чи це мені тільки так щастить, чи в усіх так?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – intermarium.news.

You cannot copy content of this page