fbpx

– Я вас беру. Ви мені підходите. – діловито сказала дівчина. – В якому це розумінні – беру? – не втямив Сергій. – Ну… як машину. Чоловіка зараз треба брати як машину. Ви якийсь не розторможений

– Розмитнений. – поправив механічно Сергій – Ось навіть такі підходи зараз в моді… Ну давайте.

– Пробіг у вас який? – діловито запитала дівчина.

– Тридцять років вже бігаю. – чесно відповів Сергій – Вірою-правдою… Не підводив .. Ніхто не скаржився.

– Тридцять? – недовірливо перепитала дівчина – Не сказала б…

– Попередня господиня акуратна і дбайлива була. З таким доглядом – ще сорок б бігав.

– А чому позбувалася? – продовжила дівчина.

– Інший агрегат собі купила. Крутіший. – пояснив Сергій – За непотрібністю і позбулася.

– Всі так кажуть. – хмикнула дівчина – Закордонна бабуся аккуратененько до церкви їздила? А сам, мабуть, товчений…

– Так тридцять років. – знизав плечима – У тридцять років – хто не битий? Але несерйозно – облицюванню не пощастило, рот закривається. Там зачепили, тут зачепили. Разок уганяли – спину “розфарбували”..

– Бачу, бачу… Нічого. Від викрадення ми застрахуємо. – впевнено сказала покупниця

– Ніхто! Абсолютно ніхто не застрахований від угону! – хихикнув Сергій.

– Це ми подивимося ще. – обірвала веселощі дівчина – А мотор? Не барахлить? Ходова там…

– Та все гаразд. Не було проблем поки. Не нове, звичайно, але працює. Ще побігаю – запевнив Сергій – По дрібницях тільки. Чхаю іноді, кашляю, гріюся…

– Емм. Ну… Ніби як підходить мені. І вигляд – нічого. Ваші умови?

– Вигляд! Хороший тюнінг і взагалі мрія, а не машина вийде. Значить так. – почав загинати пальці Сергій – Насамперед – паливо щоб якісне.

– А може… може якось.. – зам’ялася дівчина.

– Ні ні ні. Ніяких салатів, макаронів. М’ясо. Багато. На салатику багато ви там наїздите? Розуміти треба.

– А витрата велика? – продовжила сумніватися дівчина.

– Не маленька. – твердо сказав Сергій – А що ви хотіли – представницький клас. І це, щоб паливо на заправці було – ваша турбота. Тут зрозуміло?

– Зрозуміло. – кивнула дівчина.

– На техобслуговування іноді відпускати. – продовжив загинати пальці Сергій.

– А я? А я в ті дні як? – занепокоїлася дівчина

– А зараз ви без машини як? – хмикнув Сергій – Та ви не бійтеся. Не часто це…

– Ну та нехай. Подивимося. Ще що-небудь?

– Чохли прати. А то знаю я – потім починається, невже так важко не бруднити, як я втомилася… Любиш кататися – люби і чохли прати.

– Щось складно якось все .. А це… ммм… – почервоніла дівчина – А з якою швидкістю ви можете їздити? Чи легко заводитеся? А в холодну погоду?

– Хочете тест драйв? – галантно запропонував Сергій ..

З мережі.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page