fbpx

Я від чоловіка приховувати не хотіла, що знаю, що він зібрався дарувати. Він очима закліпав, сам зрозумів, що трохи нерівноцінні подарунки приготував. Почав щось пояснювати, але все вже було зрозуміло. І як у нас пріоритети розставлені і яке місце в його житті я займаю

Дуже прикро, коли тебе не цінують у твоїй родині. Отак перед новим роком я раптом дізналася, що мене мій чоловік не цінує. Точніше, якщо й цінує, то набагато менше, ніж свою маму та сестру. Для цього мені вистачило подивитись на новорічні подарунки, які він нам підготував.

Ми вже два роки одружені. У мене було і раніше відчуття, що чоловік цінує мене за якимось залишковим принципом, але раніше я списувала це на його самолюбство. Звичайно, хотілося, щоб вся увага та всі подарунки від чоловіка діставалися тільки мені. Але я розуміла, що це неможливо, адже має маму і сестру.

Минулого року мені було гріх скаржитися. Ми нарешті оновили кухонний гарнітур, і я почувалася морально щасливою. Тож символічний подарунок безпосередньо у свято сприйняла як належне. Основний подарунок я отримала раніше.

Того нового року його сестра отримала новий телефон, а свекруха сережки з камінцями. Все це коштувало пристойно, бо ж не якась банальщина. Але я нормально поставилася, не останні гроші були витрачені на подарунки, та й люди не чужі.

Але потім протягом року я порівнювала, що чоловік дарував мені і що мамі з сестрою. І виходила не надто красива картина. Мені на день народження сковорідку, чахлий букетик і набір мильні дрібнички, а мамі величезний букет і недешевий годинник. Сестрі тоді просто гроші подарував, але мені так і не зізнався скільки. Каже, що дві тисячі, але я не вірю, надто вона виглядала щасливою, заглядаючи в конверт.

І ось так на всі свята – мамі та сестрі він старанно вибирає подарунки, а мені за принципом “і так зійде”. Тут навіть не так питання в ціні подарунку, як у ставленні. Таке відчуття, що мені подарунок купується абияк, аби купити, а ось до інших подарунків чоловік дуже серйозно ставиться.

Посварилися через подарунки ми вперше, коли на нашу річницю він мені квітки не подарував, зате на день матері для свекрухи розщедрився і повів її до ресторану. Хай йому грець, та він мене до ресторану сто років не водив! Звісно, ​​я надулася. Зрештою це я готую, прибираю, прасую, ствворюю затишок і дбаю про нього, і можна було якось більше уваги приділити.

– Ну мама мене виростила, я її син, хто її ще по ресторанах водитиме? – заявив чоловік.

– Мені, мабуть, теж треба якнайшвидше думати про сина, щоб він мене кудись відвів. Ти пам’ятаєш, коли ми з тобою кудись ходили, – розлютилася я.

– Не треба перекручувати, я тобі теж приділяю увагу, просто ти цього не помічаєш.

– Так в чому проблема? Роби це помітніше!

Потім чоловік визнав, що він все-таки був трохи неправий, і пообіцяв, що надалі я не почуватимуся обділеною. Я йому повірила.

З початку осені у нашій сім’ї включився режим економії. Чоловік заявив, що у нього на роботі зараз усім урізали премії, тому на якісь розкоші до нового року я можу не розраховувати. Якщо так, значить не буду, без проблем. Я взагалі запропонувала чоловікові обійтися без подарунків, але він сказав, що зовсім без них теж не діло, свято все-таки. Тим більше, що про подарунки він подбав заздалегідь. Я пораділа завбачливості чоловіка.

Минулого тижня я вирішила провести генеральне прибирання, щоб не бігати останніми вихідними, як стелемпана. Все витягувалося з комори, шаф, з-під ліжок. В одному з таких затишних місць і знайшла приховані чоловіком подарунки. Завдяки листівкам у пакетах було неважко здогадатися, що і кому призначалося.

Отже, я мала отримати туалетну воду. Не, на сто мільйонів тисяч, а цілком бюджетний варіант за сімсот гривень. Свекруха мала стати володаркою сережок і каблучки зі смарагдами, а сестричка чоловіка – ноутбука. Очевидно, економія поширювалася виключно на мене при виборі подарунків.

Я від чоловіка приховувати не хотіла, що знаю, що він зібрався дарувати. Він очима закліпав, сам зрозумів, що трохи нерівноцінні подарунки приготував. Почав щось пояснювати, але все вже було зрозуміло. І як у нас пріоритети розставлені і яке місце в його житті я займаю.

Тому чоловік зібрав дрібнички і пішов жити до мами. Зважаючи на все, ось її він любить найбільше. Нехай думає над своєю поведінкою. Я не хочу бути постійно на других чи третіх ролях. Мама та сестра це звичайно добре, але я теж не просто так погуляти вийшла.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page