fbpx

Я вирішила скористатися порадами з мереж, де радять зробити сюрприз чоловікові і піти з ним разом на обід чи в театр. Я прийшла на роботу до Василя, але його не було

Я за освітою бібліотекар, тому навіть зраділа, коли мій чоловік сказав, що досить працювати на чверть ставки, а краще зайнятися домом та дітьми.

– Лідо, я добре заробляю, а тобі там тільки писанини та звіти здавати та за зарплату папір та фломастери купувати. Що це за заробіток? Будеш у мене бухгалтером, – обіймав мене ніжно коханий.

Я прийняла його пропозицію як справжню турботу про себе, відчула, що я для нього найдорожча людина в світі. Я пообіцяла собі, що віддячу йому за таку турботу і стану найкращою домогосподаркою.

Я не підвела – дім сяяв, страви не повторювалися протягом тижня ні разу, діти доглянуті, їх у нас було двоє.
Я всюди встигала – і в садок відвести чи до лікаря, на секцію чи гурток, плаття пошити чи костюм.

Василь тільки приходив з робити, їв, спав та дивився телевізор. Він не цікавився як мій день, а я думала, що він просто й так бачить, що я наче та білка в колесі кручуся, тому навколо все так добре.

Але йшли роки, діти пішли в школу і тут я зрозуміла, що Василь вже давно зі мною не говорить, не радиться, не розповідає свої плани… Просто приходить як до сторонньої людини, яка не те, що не цікава, а навіть дратує.

Проте, чоловік регулярно ночує вдома, хоч і приходить пізно.

– Що ти до мене з розмовами пристала? Немає чим зайнятися? Каструлі перемий чи ванну відмий, – казав він на всі мої спроби його розговорити.

– Слухай, ми живемо, наче чужі… Так не можна, – казала на те я.

– Не подобається – не тримаю, – сказав він, а я аж спаленіла…

Я мовчки пішла в спальню, Василь прийшов згодом і сказав, що перепрошує, бо у нього просто важкий день, а тут ще й я з розмовами.

Отже, у нього хтось є, якщо він отак просто бере і виганяє мене з дітьми зі свого життя. просто неймовірно, де ділася та турбота та ніжність, те цінування мене?

Я вирішила скористатися порадами з мереж, де радять зробити сюрприз чоловікові і піти з ним разом на обід чи в театр. Я прийшла на роботу до Василя, але його не було, натомість був його колега і наш добрий знайомий Максим.

– Він завжди йде на обід в кафе, – каже мені Максим, – Якщо хочеш, можемо піти і приєднатися до нього.

Я йому подякувала за таку турботу, бо де б я його шукала – навколо купа ресторанів і кафе.

По дорозі Максим мене розпитував, як діти, як вчаться, які гуртки відвідують… Питав про мене, чим себе займаю окрім куховарства.

– Не думаю, що така гарна жінка, як ти тільки те й робить, що меблі полірує.

– Та, взагалі те й роблю, – засміялася я, – Бо у мене практично немає вільного часу: як не діти, то дім, а Василь дуже вибагливий з їжею, тому приходиться крутитися.

– О, колись він дав мені посмакувати твоїм пловом з грибами… Це була любов з першої ложки!, – засміявся Максим, а мені було дуже приємно це чути…

Насправді, Василь давно не хвалив мої страви, їв, наче солому…

В кафе й справді був мій чоловік з гарною дівчиною, вона глянула на мене, мов на пусте місце… Чоловіка моя поява роздратувала.

– Ти чого прийшла?

– Я хотіла тобі сюрприз зробити, щоб ми десь разом пообідали… Двоє…

– У мене робота і нема часу на це…

Я не стала чекати на ще гірші слова, а розвернулася і пішла. Ображатися було без сенсу, адже все було очевидно – чоловік перестав на мене зважати, як на дружину чи матір його дітей, а тепер я йому байдужа ще й як жінка.

Читайте також: Ні, мене не вразило те, що у нього інша жінка. Так, таке буває. Мене вразило зовсім інше і ця думка не давала мені спокою.

Я глянула на них через скло, далі сміються наче мене й не було, а я ж ще гарна жінка…

Мене наздогнав Максим.

– Слухай, твій чоловік просто засліплений… Ти чудова, а він тебе не цінує… Я б тебе цінував…

– З чужими дітьми? Не сміши!

Мені було страшно йти від Василя в нікуди з теплого дому і достатку… Але Максим мене переконав, що не так вже все й важко, головне наважитися.

Максим порадив мені хорошого адвоката і справа пішла на мою користь. Діти не дуже й здивувалися, що ми переїхали від батька, бо його й не знали. Тепер ми створюємо нову родину з Максимом і я сподіваюся, що це буде кохання на роки і на віки.

Фото Ярослава Романюка.

You cannot copy content of this page