Я вже більше не могла витримати такого. Ні, насправді, куди це годиться? Ми з чоловіком заробляємо гарні гроші. На нашу сім’ю вистачило б повністю, однак ми всі в боргах. А все тому, що мусимо утримувати мою свекруху. Вірніше, трішки не так.
Мій свекір і свекруха все життя будували свій величезний дім. Іван Васильович мав керівну посаду, свекруха була при ньому головним бухгалтером, тож гроші у цій родині водилися завжди.
Коли я йшла в ту сім’ю, мені казали, що маю щастя. Мій Василь був завидним женихом і мої подруги мені заздрили. Однак гарне життя скінчилось одразу після того, як не стало мого свекра.
Свекруха дуже швидко потому втратила свою роботу. Виявилося, що спеціалістом вона була не дуже хорошим і поки чоловік тримав її біля себе, поки вона заробляла гарно.
Нині вона працює на півставки бухгалтером у дитячому садку. Періодично трапляються якісь неприємності через її помилки, але інша людина на ті гроші йти працювати не хоче, тож ще моя свекруха тримається хоч такої роботи.
На відміну від своєї матері, мій чоловік працює на тій же посаді на яку колись влаштував його батько. Він дуже розумний і хороший спеціаліст, тут нічого сказати не можу. Він заробляє гарні гроші і нашій родині мало б стати нашого і з ним заробітку якби не моя свекруха.
Справа в тому, що більшу половину того, що ми заробляємо, мусимо віддавати їй. Ще до того, як мого свекра не стало, вони зі свекрухою вирішили перепланувати будинок.
Моїй свекрусі на другому поверсі не подобалося розміщення кімнат, тож там знесли стіни. Коли ж мого свекра не стало, будова зупинилась.
Після того, як свекруха втратила роботу, капітальний ремонт великого будинку свекрухи ліг на наші плечі. Чоловік мій ще й гроші мамі давав на життя, бо ж вона мала мізерну зарплатню якої не вистачало на її потреби.
Так ми прожили рік і я зрозуміла, що окрім боргів у нас нічого і немає. Не раз просила свого чоловіка припинити все це і подумати про нашу родину. Однак він хороший син своєї матері і не уявляє, як то: відмовить їй у тому, аби вона сходила до перукаря або на манікюр і педикюр.
Свекруха полюбляє ходити в сауну і їздити в санаторії. Те, що все це спонсорує не чоловік, а син її не бентежить. Зателефонувати і сказати, що знайшла тур Грецією за кілька тисяч доларів і вже замовила, вона може спокійно і без сум’яття.
От і пішла я до своєї свекрухи з серйозною розмовою. Показала їй звіт банківський із мінусом який на даний момент на нашому рахунку.
— Все це через вас і вашу будову. Ваша поїздка у Париж теж влетіла нам в копієчку. Я вас дуже люблю, але зрозумійте: нам теж потрібно за щось жити. Ну не тягнете ви цей будинок, давайте його продамо. В маленькій квартирі вам буде і зручніше, і затишніше, і менше роботи. Від продажу вам ще й гроші залишаться не безбідне життя.
Свекруха тоді зчинила дуже негарну сцену. Сказала, що я не маю права їй таке казати і, що цей дім – спадок її чоловіка, а продати його як зрада.
Я не встигла й додому доїхати А мене набрав мій чоловік і також був дуже невдоволений тим що я посміла говорити таке його матері. Мовляв, батько в той дім вложив всю душу А я говорю такі нехороші речі.
Зрозумійте, я свого чоловіка люблю і покидати його наміру не маю. Але і жити отак, як ми живемо зараз, вже просто не можу. Борги, мов гриби після дощу ростуть і ростуть. Ми працюємо але все йдемо водою крізь пальці.
То як же мені бути, підкажіть?
