Я вже просто не знаю, як бути у цій ситуації. Ще й чоловік сказав, що більше і копійки не витратить на те, аби допомогти тещі: “Забудь”. – каже він мені так, ніби мова не про мою рідну маму

Я вже просто не знаю, як бути у цій ситуації. Ще й чоловік сказав, що більше і копійки не витратить на те, аби допомогти тещі: “Забудь”. – каже він мені так, ніби мова не про мою рідну маму.

Моя мама нині пенсіонерка. Сорок років мама працювала на одному підприємстві і нині у неї мав би бути заслужений відпочинок. Мав би бути, якби не моя сестричка.

Оленка жила із чоловіком, як голубонька із голубом: то він із сімейного гнізда вилітав, то вона кудись пурхала. Але мирились і йшли до спільної цілі – великої родини. Нині у мене аж 4 племінників є.

Нині у сестри четверо дітей, а ще – свідотство про розлучення на руках. Таки, сімейний корабель не витримав випробувань і Олена нині вільна і незалежна жінка.

От тільки жити їй із дітьми було ніде і вони оселились усі п’ятеро у домі моєї матері. Оскільки найменшому моєму племіннику лиш два, то Олена не працює.

Чоловік її колишній аж по тисячі гривень їй скидає на місяць. Бачте, він не здоровим раптом зробився і ніяк не може утримувати колишню і дітей.

А хто ту всю родину годує і одягає нині? Правильно – моя рідна матуся-пенсіонерка. Сама ледь ходить, а влаштувалась на роботу касира в супермаркеті. Все, аби доні допомогти.

Але і ті гроші, мов крапля в морі. Маючи чотирьох дітей у міській квартирі потрібно працювати двом дорослим, аби на все вистачало. Тож мама економить, як може.

А на дітях економити, чи на власній доні? Мама вирішила, що економитиме на собі. На харчуванні, і житті. та й якщо додаткові години брати на касі, то й заробіток буде більшим.

Робота сидяча, дуже важка і мамі явно не до снаги, але вона йде туди щодня через аптеку. Я вже вирішила їй допомагати, скидала тих вісім тисяч на картку, тільки не працюй мамо. Але ж вона ті гроші сестрі віддасть, а сама турує шлях до супермаркету і край.

Мені шкода маму, я намагаюсь їй будь-що допомогти, але все розлітається об стіну: “Олені треба”.

Чоловік заборонив мамі моїй допомагати, навіть продукти купувати я вже не можу, бо він ображається. Але й покинути неньку у скруті я не можу. От як же ж бути, підкажіть?

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page