Я залишилася без батька, коли мені виповнилось 20. На ой час я на другому курсі вже навчалась і мала нареченого. Коли поїхала проводжати тата в останню путь, то не знала, як круто зміниться моє життя назавжди.
Як тільки люди розійшлися після поминок, мама почала розмову:
— Додому повертайся. Я не зможу трьох дітей сама на ноги поставити. Ми з татом жии важко було, а що вже казати коли я сама лишилась.
— Мам, але ж у мене наречений є… — спробувала я достукатись до неї.
– Іншого знайдеш! Чи ти надумала маму покинути одну в важку хвилину? Не думала, що ти такою виростеш, – почала втирати сльози.
До села мій наречений їхати не збирався. Там навіть роботи нормальної не було. Якби тільки я знала на що погоджуюсь навряд чи зважилася б на цей крок. Але сталося так, як сталося.
У мене троє братів менших. Мама на заробітки їздила, а я вдома з ними була. Так минуло десять років. брати виросли пішли навчатись, але мама попросила мене не покидати її одну, адже на той час її здоров’я підводити почало і вона не могла сама обійти всю господарку. Так, із няньки я поступово переросла у доглядальницю.
Минуло ще десять років, мама взагалі злягла. Про особисте життя у мене і мови не було. Я спочатку була дітьми зайнята, а потім мамою. Нині мені сорок і я нарешті знайшла людину з якою мені добре, проте несподівано я наткнулась на стіну несприйняття і критики.
Мій коханий – лікар. До нього я возила кілька разів маму і поступово наше спілкування переросло у почуття. Він кличе мене жити до себе у Львів, однак ні мама, ні брати мої не схвалюють такого мого рішення:
— Як долі нема, – каже брат, – то й на старості не буде. ну ти й вигадала, а маму куди? Ти ж знаєш, що в нас сім’ї. Тобі не совісно про таке думати?
Приблизно так же говорить і мама моя. Вона слізно благає мене не залишати її. адже ніхто крім мене її так не догляне.
Може я не надто хороша донька, але в мене в душі нині буря. Я кохаю Антона і він дуже хороша людина я хочу створити сім’ю і бути щасливою. Але чи буду я щаслива з ним, адже для створення сім’ї мені доведеться залишити маму на призволяще?
Що робити, як мені бути?
26,02,2023
Головна картинка ілюстративна.
