Напевно, я якась неправильна мама, ось чесно. Скільки не дивлюся на інших – все готові з ніг до голови свою дитину облизати і всюди чмокнути, а я – ні.
Близько півроку тому я зрозуміла, що мені просто не по собі від думки, що можна доїдати за своєю донькою. Я не можу дивитися, як вона пускає купу слинки в їжу. Їй зараз 3 роки, їмо ми вже все те, що і дорослі, але ці слюні заповнюють всю тарілку!
Коли чоловік удома, він спокійно доїдає за дитиною їжу, тому що вважає це нормальним, що їжі просто так пропадати. Але коли його немає – їжа летить в смітник, тому що мене перекошує від самої думки, що потрібно їсти це. Хай навіть це моя дочка.
Багато мам мене не розуміють, мовляв як, це ж рідна частинка, все її – твоє. А я ось зовсім не розумію їх, адже це елементарна самоповага.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
