fbpx

Як ми співчували, слухаючи невеселу історію життя Яночки і її коханого. Виявляється, колишня дружина її чоловіка була огидною господинею і нечупарою, до того ж ніде не працювала, жила за рахунок  Яниного чоловіка. Це все тривало доки не з’явився таки її чоловік: як я сміялась. Колеги лиш дивились здивовано, а я слова мовити від комічності ситуації не могла

Як ми співчували, слухаючи невеселу історію життя Яночки і її коханого. Виявляється, колишня дружина її чоловіка була огидною господинею і нечупарою, до того ж ніде не працювала, жила за рахунок  Яниного чоловіка. Це все тривало доки не з’явився таки її чоловік: як я сміялась. Колеги лиш дивились здивовано, а я слова мовити від комічності ситуації не могла  Використовуючи матеріали

До нас на роботу прийшла нова секретарка. Яскрава красива дівчина, правда, надто розфарбована. Вона була настільки відверта і активна, що ми в короткий час дізналися всі про її життя і навіть співчували. Яна, так її звали, розповідала, як переслідує колишня дружина її чоловіка, як влаштовує неприємні сцени їй, як в усій цій ситуації важко її чоловікові, адже колишня не дозволяє бачитися з дитиною.

Ми тільки хитали головою, вислуховуючи невеселу історію життя Яночки і її коханого. Виявляється, колишня дружина була огидною господинею і нечупарою, до того ж ніде не працювала, жила за рахунок  Яниного чоловіка, та ще й чоловіків додому водила. Чоловік не раз заставав її на гарячому, і ось, в останній раз не витримав і пішов до Яночки. І взагалі, чоловік таке про свою колишню дружину розповідає, що Яна сліз стримати не може.

Що й казати ?! Ми слухали Яну і лиш хитали головами –  жінки різні бувають, різні ситуації в сім’ях, але Яну і її коханого шкодували, тому що ця сама колишня дружина всіляко заважає жити щасливим молодим. А сама – стара не доглянута. Ми навіть радили Яні умовити чоловіка, забрати до себе дитину, щоб не залишати малого з такою матір’ю.

Чим би це все закінчилося, невідомо. Але в один прекрасний день Яна випурхнула з приймальні і сказала, що піде ненадовго – за нею чоловік приїхав, якісь справи виникли. Ми поглядали на двері – цікаво, який же у неї чоловік, якому так багато довелося сьорбнути в житті?

Двері відчинилися, і на порозі з’явився мій Андрій. Слова вітання застрягли у нього в горлі, як тільки він побачив мене. Яна кинулася до нього, а я почала сміятися. Як же я реготала! А, згадуючи окремі моменти Яниних оповідань, сміялася ще сильніше. Навколишні, включаючи Яну, здивовано дивилися на цю сцену. Віддихавшись від сміху, я сказала: “Знайомтеся, це Андрій, мій колишній чоловік. А я, стара, недоглянута, дармоїдкою-дружина, яку хочуть позбавити батьківських прав!” Андрій вилетів за двері, Яна – слідом за ним.

До моїх колег стала доходити комічність ситуації. Ще б пак, більше місяця ми з ними дружно переповнялися обуренням, співпереживали, співчували, а, виявилося, “винуватиця” всіх хвилювань сиділа тут поруч і сама брала участь в обговореннях. Чесно кажучи, після цього випадку, я остаточно викинула колишнього чоловіка зрадника, з голови і дякувала долі за те, що вона звільнила мене від людини, якій не можна довіряти. Тепер, якщо і згадую його, то тільки зі сміхом! А Яна у нас не працює – звільнилася чомусь.

Наталя

Головне фото ілюстративне – firestock.ru

Текст редаговано – intermarium.news

You cannot copy content of this page