Звичайних листів у конвертах я вже не бачила протягом кількох років. Часи змінилися, електронні пристрої здатні вмить скоротити відстань і час для листування. Тому я здивувалася, коли моя однокурсниця вийняла з сумочки кілька конвертів.
– Як романтично! – вихопилось у мене. – Хтось у тебе таємно закоханий чи це твій Сашко тобі надсилав?
– Це Сашкові його колишня пише.
– Звідки знаєш? Відправник – давній друг.
– Ні, то конспірація така в них, свої любовні послання вона роздруковує, – Інна вийняла аркуш, – я не сумніваюсь, що це Ліза, з якою Сашко до нашого знайомства зустрічався два роки.
– Чужих листів не читаю, – відвернула я погляд.
– Яка правильна! А ти прочитай, – наполягала Інна, – я зразу читаю, як тільки вийму з поштової скриньки, бо ми з Олександром уже сім’я, то які можуть бути секрети.
– І що він на це каже?
– Переконує мене, що це не Ліза, що вони поставили остаточну крапку в своїх стосунках, що вона поїхала з міста, але печатка на конверті чомусь вінницька.
– І що ти з цим вирішила робити?
– Подаю на розлучення, – рішуче сказала Інна, – і надіюся, що ти будеш мені за свідка, розкажеш, яка я вірна дружина, як переживаю його зраду, а він одружився зі мною тільки заради грошей тата.
– Гаразд, – неохоче погодилася я.
Сашка я трохи знала. Він працює на тому ж підприємстві, що і мій наречений Ігор. Ми запланували весілля після того, як я закінчу навчання, а Інна чомусь дуже хотіла заміж, хоч батьки вмовляли її не спішити. Та їхня єдина донька, як чогось забажає, то нема ради. Подавай їй то білосніжного кудлатого песика дорогої породи бішон фрізе, то біленького котика перської породи, то автомобіль.
А Сашко був дорослий і серйозний, мріяв про дітей, чим і здобув повагу і прихильність батьків Інни, і вони влаштувати молодятам пишне весілля, подарували квартиру, надіючись, що дочка подорослішає, стане мамою, подарує онуків, а то тільки пестить котика і песика та витрачає на них силенну грошей, бо і одягає, і на зачіски возить, і фотографується. «Складається враження, що більше любить братів менших – песика Елвіса і котика Тома, ніж чоловіка, тата й маму», – говорили знайомі про неї.
Про те, що чоловік їй зраджує, Інна поскаржилася татові. Він по-чоловічому поговорив із зятем і повірив у щирість Олександра, що любить Інну, про те, хто пише листи уявлення не має. Як не дивно, його доньку це не заспокоїло. А вночі «армійський друг» вже почав надсилати есемески, хоча Ліза, на яку натякала Інна, не знала нового номера Сашка.
Інна сказала мені, що нічні повідомлення стали останньою краплею, вона склала речі чоловіка і попросила його на вихід. Проте він відмовився піти, тоді Інна пішла до своїх батьків.
– Він все одно забереться. Квартира моя. Їздить він на моїй машині. От тільки мені потрібен ще один доказ його невірності, щоб суд розірвав наш шлюб.
– Але ж Сашко не дає тобі приводу сумніватися в ньому.
– Сама побачиш, якщо підеш сьогодні зі мною та Ігорем у бар. Там Сашко після роботи має зустрітися зі своїми інститутськими друзями і не надіється мене побачити.
Я погодилася, надіючись, що в Інни від ревнощів розігралася уява. Ми побачили Сашка з двома молодими чоловіками, які спокійно розмовляли. Аж тут до них підійшла якась дівчина, чмокнула Сашка в щоку, почала називати «любий», обіймати. Сашко і його компанія були приголомшені. «Ви обізналися» на неї не подіяло. «Милий, ти забув свою кицю?» – продовжувала дама грати роль.
– Швидше знімай їх, – наказовим тоном звернулася до Ігоря Інна, – давай, ну ти друг наш чи ні.
– Навіщо? – здивувався Ігор.
– Треба! Для справи! – Інна схопила свій телефон і встигла зняти один кадр, доки охоронець не попросив даму покинути залу.
Інна знов пішла до батьків із фотодоказом Сашкової «зради».
– Ця вистава схожа на підставу, – сказала я Ігорю, – Інна таки не відступить від свого рішення розлучитися.
– Згоден. Значить, у неї хтось є.
Ігор як у воду дивився. В день суду Інну чомусь прийшов підтримати наш однокурсник Влад, не як свідок, а як глядач прийшов до залу. А перед тим зніяковів, коли побачив мене в приймальні, просто не знав куди очі подіти.
Коли мене як свідка викликали до зали суду, я прямо сказала, що Іннині звинувачення в Сашковій невірності вважаю надуманими. Інна почала викрикувати, що я хочу відплатити їй за те, що Ігор був її колишнім хлопцем. Суддя змушена була зробити зауваження за неповагу до суду. щоб Інна заспокоїлася.
Батько Інни не тільки свідчив на боці зятя, а й сказав, що в разі розлучення він забере в доньки подаровану квартиру. Порадившись зі своїм адвокатом, Інна сказала, що відкликає заяву.
– Не роби цього, прошу тебе, – почулося із залу.
Це був голос Влада.
– Ні, я все вирішила, – твердо сказала Інна.
Адвокатом Олександра було запропоновано допитати Влада в якості свідка.
Ото було що послухати! Виявляється, Інна з Владом уже кілька місяців зустрічаються. Щоб бути разом, задумали діяти за планом: Влад надсилає любовні листи, прикриваючись другом. Інна «ревнує», дорікає за зраду, але подає на розлучення тільки після того, як “випадково” побачила в барі: Сашко обіймається з дівчиною, з якою вона наперед.
Суд уже готовий вирушити до нарадчої кімнати ухвалити рішення, але від Сашка лунає зустрічний позов про розірвання шлюбу. Суддя дає три місяці на примирення.
Як ви думаєте, чи є майбутнє в подружжі Сашка та Інни?
