Після розлучення з чоловіком Таїсія живе з десятирічною донькою Ларисою в орендованій однокімнатній квартирі, працює адміністратором в невеликому спортивному клубі поруч з домом, отримує крихітну допомогу від чоловіка, яку колишній недавно ще зменшив зважаючи на появу у нього дитини в новому шлюбі.
– М’яко кажучи, не шикуємо! – розповідає Таїсія про своє життя. – Економимо на всьому. Добре ще, що ми з донькою їмо мало. У подруги он син-підліток, я подивилася, скільки він їсть… Ні, хлопчиська я б точно не прогодувала!
М’ясо, фрукти та ягоди Таїсія купує тільки доньці, речі намагається носити акуратно, стежить за акціями і розпродажами – загалом, живе так, як багато інших людей. Головне – не нездужати і не впадати у відчай, вважає вона. Засумуєш, почнеш шкодувати себе – впадеш на дно, та так, що можеш вже не виплисти.
…Мама Таїсії, Марія Миколаївна, живе в невеликому містечку.
– Їй шістдесят два роки, за столичними мірками, ще не стара, але тільки спробуй їй про це сказати! – зітхає Таїсія. – Для неї це неприйнятно… Як це «не стара»? У неї імідж літньої і нещасної, особливо в останні роки. А вже гіршого самопочуття ніж у неї взагалі нікого немає. Дзвонить мені на початку квітня, я кажу, мамо, я захрипла, не можу розмовляти. А вона – ой, та що там твоя захриплість, ось у мене якось раз було, то і звуку чути не було! А ти молода…
Марія Миколаївна давним-давно вже не працює. Особливих захоплень у неї немає, подруг теж небагато. Дні вона проводить за переглядом телепередач певного жанру. Все погано, а буде ще гірше.
– Та якби у мене тут власна квартира у власності, я б подумала, чи брати до себе маму! – зітхає Таїсія. – Людина вона дуже непроста, і легко з нею не буде…
У цій же ситуації, коли не тільки власної квартири, а й навіть кімнати у Таїсії і її доньки немає, про мамин переїзд до доньки і мови бути не може.
Там, у невеликому містечку, у мами в власності невелика двокімнатна квартира. Мама пропонує її продати, але про це Таїсія і чути не хоче. На гроші від продажу в столиці не купиш зовсім нічого. До того ж зараз в цій квартирі всі вони і прописані – Марія Миколаївна, Таїсія і Лариска. Якщо квартири не буде, всі вони опиняться на вулиці фактично.
– Так хоч повернутися туди можна буде, в крайньому випадку! – міркує Таїсія. – Ні, квартиру продавати не можна…
Здавати в оренду мамине житло, щоб орендувати мамі щось в столиці, теж не вийде – за оренду виручиш хіба що суму, яку можна порівняти з оплатою комунальних витрат.
– Мамо, ну ти сама подумай – куди ти до мене приїдеш? – втовкмачує Марії Миколаївні Таїсія. – У нас місця зовсім немає, однокімнатна квартира, розумієш? Двокімнатну зараз я не потягну, тим більше в нашому районі. А міняти район ми не можемо – прив’язані до школи…
– Так я і на кухні поживу! – умовляє мама. – Диван мені поставимо. Чи розкладачку…
Але житло – це далеко не вся проблема. Мамі потрібно медобслуговування, харчування. Пенсії, вона каже, не вистачає – але в столиці тим більше її вистачати не буде.
А забезпечувати ще й маму Таїсія не може.
– Та скажи їй твердо – мамо, не вигадуй, сиди у себе! – радить Таїсії подруга. – Нічого їй тут робити, буде тільки проблеми створювати. Тобі їх і так вистачає. Тобі треба доньку піднімати, вчити, всі ресурси зараз повинні бути спрямовані на це.
Але Таїсія все ж не знає як їй вчинити і чи правильно вона робить, коли відмовляє літній мамі у допомозі.
Фото ілюстративне.
