fbpx

— Як, це: твоя мама їх до себе взяти не може? – дивиться на мене спантеличено дружина, – Це її рідні онуки, вона зобов’язана! Що за новини такі. І, що ти тепер робитимеш?

— Як, це: твоя мама їх до себе взяти не може? – дивиться на мене спантеличено дружина, – Це її рідні онуки, вона зобов’язана! Що за новини такі. І, що ти тепер робитимеш?

Колишня дружина мого чоловіка вийшла заміж за француза і полетіла жити в Париж. Звичайно, я була б рада за неї, якби не одне величезне “АЛЕ”. Вона привезла до нас з чоловіком 2 їхніх спільних дітей.

Так, я знала, що у чоловіка є діти. Ми ще на березі домовилися, що я не лізу в їх фінансові відносини, щосуботи він проводить з дітьми і щоб в моєму домі вони не з’являлися. Я не люблю дітей і не збираюся мати власних. Тому мене влаштовувала наявність дітей у чоловіка – він став би наполягати на появі спадкоємця.

Три роки ми жили душа в душу. Чоловік по суботах виїжджав до дітей, я в гості до подруги або в салон. Ми систематично їздили відпочивати за кордон, ходили в театр і на виставки. Мене навіть не засмучував той факт, що мама чоловіка мене не прийняла. Вона вважала мене розлучницею і думала, що перший шлюб чоловіка розпався через мене. Я спробувала її переконати, але у мене нічого не вийшло. Ну й добре, мені з нею дітей не ростити.

Одного разу я приходжу додому додому, а там ці діти. Чоловік почав бурмотіти, що раз матір їх залишила він, як батько повинен про них подбати. Гаразд, нехай піклується, але я ж тут до чого? Коли він йшов від колишньої дружини, він залишив їй свою квартиру. А ця зозуля, перед від’їздом до Франції, її продала і тепер дітям жити ніде. До своєї мами чоловік їх відправити не може: там, крім свекрухи, ще її дочка з чоловіком і трьома дітьми в двокімнатній квартирі.

Чоловік просить дати шанс дітям, сподівається, що я зможу їх полюбити. Але я себе знаю, і розумію, що дива не станеться. Побувши у мене вдома пів дня, діти зламали мій ноутбук і зробили з важливого звіту літачки. Чоловік дивиться на мене благальними очима. Каже, що не міг він полюбити безсердечну жінку.

А я … Я не знаю що робити. Можливо, чоловік правий? Дати дітям шанс, але раптом повернеться їхня мати, а я візьму і полюблю їх, чи звикну?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головне фото ілюстративне: firestock.

You cannot copy content of this page