І я ж говорила чоловікові, що не справляюся. Коханий, давай візьмемо няню? Коханий, давай ти не будеш дивитися ввечері футбол, а викупаєш дітей? Дорогий, можна я піду в суботу в кіно одна, а потім на фітнес? Ні. На все ні. Або, подумаємо.
Втомилася від дітей. Втомилася від побуту. Так я собі і пояснюю цей свій вчинок. Я підписана на групу гарячих путівок, читаю їх іноді, будую плани, що коли діти підростуть, ми поїдемо на море. Я ж так люблю його! Так сумую! Раніше, щороку літали, а тепер чекаємо, коли діти підростуть.
І ось, гортаю стрічку, бачу, відмову від туру. Смішні гроші. Виліт сьогодні. Дубай. Господи, це ж шанс вирватися.
Я швидко набираю маму і кажу, що мені терміново потрібно привезти дітей. У мене справи. Дуже важливі. А дітей забере чоловік після роботи. Мама, звичайно, погодилася. Вона взагалі розуміюча.
Поки однією рукою одягала дітей, іншою – дзвонила другу-агенту, щоб тур забронював. Сьогодні п’ятниця, значить, попереду два вихідних, чоловік впорається. А там і я повернуся.
Через дві години дітей закинула до мами, розцілувала, а сама на таксі в аеропорт. По дорозі захопила сендвіч, каву, остання забігла на реєстрацію, сіла, встигла. І в момент зльоту мене така ейфорія накрила, ви просто не уявляєте. Таке відчуття, ніби втекла як в школі з нелюбимого уроку і мені знову 15.
Прилетіла, пишу чоловікові з Дубаю: «Коханий, зрозумій і пробач, і не забудь дітей у бабусі».
Розумію, що ви будете мене засуджувати, але гроші були мої власні, подаровані мені ще взимку на ювілей, я все ніяк не могла придумати, що купити. А чоловік не маленький, вже з двома дітьми як-небудь впорається.
А поки я лежу біля басейну і пишу цей лист. Добре, що поки почуття провини до мене ще не дійшло. Сподіваюся, заглушу його келихом хорошого коктейлю.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
