fbpx

Як же я доньку шпетила, що пішла від чоловіка і ще й в недузі. – Хто тебе буде виходжувати? Та він би хоч грошей дав, а ти горда? Господи, це ж треба було йому так пощастити з такою «мудрою» жінкою! Ще скажи, що ти на розлучення подала?

– Подала, – каже вона, а мені аж волосся на голові рвати захотілося.

Сергій мені з самого початку не сподобався, але Галя його полюбила і хай вже буде. Все ставив з себе мудрішого, ніж то було насправді, а як було діло до роботи, то все у нього не було коли. Знаєте, як то кажуть, хто багато говорить, той мало робить – оце про нього.

Як йому вдалося вибитися в люди – я поняття не маю, але з того часу вже стало моїй Галі не до добра, бо все їй казав, що в такого бізнесмена, як він має бути гарна дружина, а вона ніяк не схудне.

Знаєте, вона пішла в мене і така трохи в тілі, і завжди була. А тут він давай їй казати. Що то треба слідувати моді і бути, як всі жінки його колег, що вона чогось не така і все таке інше.

Коли Галя почала стрімко худнути, то я вже подумала, що він її просто вже дістав, то вона й записалася на всіляке ото новомодне. Аж ні.

Коли вона йому сказала, що потрібні гроші на все, то він почав їй виговорювати, що вже зрадів, що вона стала стрункою, а вона он що собі пристарала.

Думаю, що він їй багато чого наговорив, але ж вона не скаже. І тепер прийшла до нас, бо де дінеться, якщо не хоче з ним жити.

Я такого не розумію, бо нащо йти від чоловіка, коли така проблема? Та ж треба в нього гроші просити аби вийти з того, а не гордо задерла хвоста і що далі?

Та добре, що у нас з чоловіком гроші були та якось полегки вона з того виходила та у нас жила. Але я вже не спустила тому бізнесмену ні копійки! Як нам тяжко не було, але адвоката ми найняли і він пішов на угоду. Могла б і більше забрати, але почала Галя мнутися, що їй від нього нічого не треба, то добре, що так взяли.

– Ти що з себе благородну корчиш, – кажу я їй, – Та на мене шикаєш? Якби не я отака, то на які б гроші ти б процедури проходила? Добре грати благородну, коли інший за тебе робить всю чорну роботу.

А вона образилася і сказала, що піде жити в місто, і буде орендувати квартиру. Як в мене та така донька на світ з’явилася?

Пішла, а я нічого не кажу, бо хай сама пробує жити та з усім справлятися, бо я її з гіршого вивела. Головне, аби назад не вернулося.

Я до доньки вже не їздила, бо що вже буду над нею трястися, як їй вже тридцять чотири роки. Аж тут сама приїхала і дивлюся, що знову така ж, як і була – мед з молоком!

– Мамо, – каже мені, – я зустріла хорошого чоловіка і у нас все серйозно.

– Доню, я за тебе дуже рада, – обіймаю я її, – а, коли нас познайомиш?

– Скоро.

Приїхав зять, знаєте, всюди оком кинув і сказав, що те і те треба полагодити, то він візьме інструменти та зробить. За столом доньці моїй все подає, за руку тримає – ото я розумію! Ото чоловік для життя, а не для викаблучування!

Та й Галя моя теж якось змінилася, але вона каже, що вона просто при надії і того так. Ми з чоловіком вже такі щасливі, що й не передати. Якщо Бог їй послав таку добру долю через такі випробування, то хай так і буде, бо все вийшло на краще.

Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.

Фото Ярослава Романюка

Автор Ксеня Ропота

Серце кожної історії — це яскраві емоції та непередбачені повороти. На нашому YouTube-каналі ви знайдете власний світ, де кожен момент — це неймовірна подорож.

Підпишіться зараз, і кожен новий випуск стане вашим віконцем у світ, наповнений пригодами та враженнями. Ваша історія починається тут — приєднуйтеся до нашої спільноти!

You cannot copy content of this page