З’явилася я в звичайній родині. Є сестра, яка на три роки старша від мене. І мама все життя ставить мені її в приклад. У дитинстві постійно говорила, що саме вона розумниця-красуня, а я так. Її завжди відпускали з друзями гуляти, оплачували музичну школу. Я тільки вдома сиділа з підручниками.
З дитинства мама мені вселяла, що у мене серйозні негаразди зі здоров’ям. Мене постійно водили по різних спеціалістах. Всі вони говорили, що зі мною все гаразд, хіба що спорту треба було б приділяти більше уваги. Але як тільки ми виходили з кабінету, мама починала розповідати, що цей спеціаліст не хороший і нічого не розуміє. Вона мене навіть кілька разів до бабок водила, поїла трав’яними настоями, від яких світ перед очима обертом ішов.
Після школи мама хотіла мене влаштувати до себе на роботу. Але мені хотілося вчитися. Мама запевняла, що я не зможу навчатись – не настільки я розумна, все одно не закінчу ВНЗ і оплачувати мою освіту вона не збирається. Сестрі ж вона оплатила навчання в хорошому університеті.
Зрештою, я пішла сама на бюджет. В універі познайомилася з майбутнім чоловіком. Ми вже п’ять років в шлюбі, є дитина. Є своя квартира, ми з чоловіком працюємо, на доходи не скаржимося. Але мама все не заспокоюється. Продовжує говорити мені різні неприємні речі. Про те, що чоловік у мене не вірний. Що він мене покине. Що син росте не надто розумним. І знову ставить сестру в приклад. Ось вона, мовляв, молодець, не працює, повністю взяла на себе виховання дітей (у неї їх двоє), завжди до порад прислухається. А її сім’я сяк-так живе на зарплату чоловіка, мені їм постійно доводиться допомагати. То грошей позиці, то дітей її одягнемо.
Всім знайомим мама розповідає, що у мене шлюб тріщить по швах, що чоловік покидає, а мене звільняють з роботи. Щодня телефонує з єдиним питанням, коли ж я повернусь до неї жити?
Нещодавно я дізналася, що знову при надії. Чоловік був щасливий. А мама знову завела свою пісню про те, що я не зможу виростити одна двох дітей і краще вже одразу зробити усе, аби у мене була лиш одна дитина..
До сліз образливо, що рідна мати дозволяє собі таке говорити! Не знаю, як це припинити і чому вона поводиться саме так. Чоловік радить припинити спілкуватися з мамою хоча б на деякий час, аби дитинка розвивалась у спокої.
З одного боку, я з ним згодна. З іншого боку, це ж мама, як я можу так вчинити? Просто не знаю, як бути і як не сприймати близько до душі її слів.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
