Якби знали, яку сцену все це вийде то краще б я того недільного ранку прокинулася і приготувала їжу. А так розбудили мене голосні схлипування свекрухи: “Що ти тут робиш, синку? Так не можна, так не повинно бути”.
З чоловіком вже 10 років у шлюбі. Так склалось що живемо окремо від нашої родини і далеко. Ми з одного села одружились одразу після школи і поїхали навчатися на інший кінець країни. В Ужгороді ми осіли, тут працюємо.
Моя свекруха звичайна домогосподарка. До честі мами скажу, що вона сама виростила трьох прекрасних синів і я завжди буду вдячна їй за чоловіка.
Так от, чи не вперше всі ці 10 років моя свекруха приїхала до нас на гостину. Не на день, не на пів дня як завжди, гостювала в нас два тижні.
Ми з чоловіком працюємо, маму зустріли, поводили містом і до роботи. У будні дні після роботи нас чекала смачна вечеря, а зранку сніданки.
І от, вже на завтра свекрусі їхати, а сьогодні мій чоловік вирішив здивувати маму своєю фірмовою стравою. Справа в тому що мій Вадим дуже любить готувати. Кухня у нас спільна територія, можна навіть сказати я там гість.
Того дня Вадим прокинувся раніше від нас усіх і пішов на кухню готувати. Свекруха прокинулася від запахів, які линули з кухні і пішла допомагати мені, адже була впевнена, що там я. Коли ж побачила в фартусі свого сина, мало не зомліла.
У свекрухи в домі королева на кухні вона. Своїм сином з дитинства вона говорила, що кухня не чоловіча справа. Не чоловічою справою було готувати, прибирати, мити посуд. А тут її син, якого вона виростила, стоїть на кухні і готує м’ясо.
Свекруха розходилась не на жарт. Прибігла у кімнату будите мене. Від обурення не мала слова мовити.
— Хіба то чоловіча справа сніданки годувати? Давно ти так готуєш доки вона спить? Ні твій батько не знав, що таке кухня, ні твій дід. і ти не знатимеш. Що вона з тобою зробила? Мужчина повинен їсти, а не каструлями гриміти.
Мені було смішно до сліз наскільки цікавою була реакція у свекрухи і розгубленим вигляд у мого чоловіка.
— Мамо, мені справді подобається готувати. От зараз спробуєш мого плову. Пальчики оближеш.
Свекруха була настільки обурена що їй аж зле стало. Наступного дня вона поїхала додому, але на цьому історія не скінчилася. Такого продовження ні я, ні мій чоловік не очікували.
Моя мама по приїзді свекрухи зателефонувала до мене і сказала, що та до неї прийшла і влаштувала неприємну сцену.
— Як ти виховала свою доньку? Ви мого сина ні за що маєте. Та якби не він, де би були? Мало того, що він забезпечує вашу доньку, так мусить ще їй готувати, бо пані спить.
Селом пішла свекруха і всі хто мав вуха чули, яка то у Ганичів донька, що чоловік мусить замість неї усе робити. Виявляється тому і діток у нас немає, бо я не до холодної води.
Мене дуже обурило таке ставлення і така реакція свекрухи. Ми з нею завжди мирно жили, а тут таке. Чоловік просить аби я не звертала уваги, але після тих слів я ніяк не можу заспокоїтись. Свекруха завжди вела для мене хорошою жінкою, а тут раптом уже я ніхто?
От скажіть, хіба то аж так неправильно, що чоловік може приготувати сніданок, доки жінка відпочиває? Ну ви б так відреагували. якби побачили свого сина на кухні. доки невістка у ліжку?
Головна картинка ілюстративна.
