fbpx
Історії з життя
Син і невістка почали на мене сердитися. Діти стали все частіше придумувати відмовки, щоб я рідше до них приходила. А невістка, яка мені ніколи не перечила, почала грубо відповідати

Просила дітей не зволікати з онуками, та так, що невістка вигнала мене

З чоловіком ми жили душа в душу, але довго не могли мати дітей. Лікарі весь час тільки руками розводили. І коли я дізналася, що при надії мені було 36, а чоловікові вже 40 років. Ми були на сьомому небі від щастя. У нас з’явився довоочікуваний син. Нашому щастю не було меж. Чоловік дуже тяжко занедужав, і коли синові було 10 років, він пішов на той світ.

Виховувала сина я сама, другий шлюб навіть не розглядала. Після закінчення школи, він вступив до престижного вишу в іншому місті. Будучи студентом, познайомився з дуже милою і серйозною дівчиною. Стали приїжджати разом на вихідні до нас додому. Майбутня невістка виявилася просто красунею – з порядної сім’ї, красива, розумна і гарна господиня.

Після закінчення навчання, молоді вирішили одружитися і залишилися жити у нас в місті. Синові підвернулася перспективна робота, та й до того ж у спадок від бабусі залишилася трикімнатна квартира. Як тільки вони одружилися, я приходила до них у гості практично кожен день. І кожен вечір я йшла ображеною на них. Я заводила розмови про онуків.

Я твердила, що хочу онуків. Точніше внучку, а ще краще кілька онуків. Адже мріяла про внучку не тільки я. Ми з покійним чоловіком завжди хотіли багато дітей і онуків. Але, на превеликий жаль, доля розпорядилася по-іншому.

Я твердила дітям, що треба з цим питанням вирішувати якомога швидше, зовсім не думаючи про те, що потрібно їм. Невістка і син жартували. А я все приводила в приклад нас з покійним чоловіком і просила не затягувати. Якщо в гостях або на вулиці ми зустрічали маленьких дітей, я обов’язково твердила про те, що пора подумати про мене і подарувати мені онука. Син і невістка почали на мене сердитися. Діти стали все частіше придумувати відмовки, щоб я рідше до них приходила. А невістка, яка мені ніколи не перечила, почала грубо відповідати.

Так тривало близько п’яти років. В один з вечорів ми сильно посварилися на тему онуків. В той день я дуже багато зайвого наговорила. Невістка сказала, що не бажає мене бачити. Зі сватами стосунки теж зіпсувалися – ми просто перестали телефонувати. Син став приходити раз на місяць на п’ять хвилин і то, будучи по роботі в цьому районі. Тепер я залишилася зовсім одна. Я стала дуже сумувати за ним. Але більш того, мої діти чекають поповнення. Сусідка працює в реєстратурі в поліклініці і бачила сина з невісткою, у якої вже округляється животиком. Скоро виповниться мрія всього мого життя – я стану бабусею. Дуже хочу помиритися з ними, попросити вибачення, але як це зробити, поки не знаю. Я мрію розділити з ними цю радість. Як тільки я дізналася, що мій син скоро стане батьком, а я бабусею, то не знаходжу собі місця. Я навіть спати ночами не можу. Підкажіть, що мені робити?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook