З чоловіком ми уже десятий рік, як разом, проте за цей час батьками ми так і не стали. Я колись у все це не вірила, але чим далі. тим більше схилюсь до того, що виною усьому є отой дивний весільний подарунок від свекрухи.
Мій чоловік із багатодітної сім’ї, їх восьмеро у родині. Проте, хоч сім’я у них і благополучна, і з достатком, але зовсім не дружна, а виною усьому свекруха.
Інна Ігорівна дивно ставилась до своїх дітей. Ніби і мама, а по факту ” моя хата скраю”, а батька вдома ніколи не було – роками на заробітках.
Свекруха навіть на весілля до нас не хотіла приходити. Але на годинку все ж заскочила. І прийшла, ніби ж не на весілля, а так, на кухонні посиденьки – у халаті і капцях домашніх. В руках у неї була мисочка з нашим “подарунком”.
Тамада одразу матері слово дав, щось там їй про онуків почав говорити, а нею прямо аж пересмикнуло, сказала: “Навіщо вам ці діти? Живіть собі і насолоджуйтесь свободою. Не всім діти потрібні, вам точно не треба”.
Гості просто замовкли, почувши таке від свекрухи. Дуже рідко подібне можна почути від мами, оскільки зазвичай ті чекають онуків. Але тамада швидко зам’яв питання, а мам чоловіка підійшла до нашого столу і вручила нам… Навіть не знаю, як те назвати – два баклажани запечені на тарілочці.
Я аж голову в плечі втягнула, а мама чоловіка як ні в чому не бувала почала говорити що хоче, аби ми от так і вік звікували у парі разом і через все пройшли тільки удвох. Чоловік хотів тарілку ту узяти з її рук, але вона настояла, що узяти її саме я повинна.
Серед усіх дивацтв моєї свекрухи, то було найменшим, тому те все швидко й забулось. Проте, рік ішов за роком, а заповітні дві смужки так і не з’являлись. Спеціалісти лиш руками розводили, адже по всьому, ми вже давно повинні були дітей у школу відправити.
Я б і не згадала про той випадок на весіллі, якби не візит свекрухи до нас на Різдво. Вона у дім зайшла і посміхнулась блаженно:
— Ну, нарешті тиша! Яка ж краса. Казала я вам, що у двох віка звікуєте, а ви не вірили. Хоч один з моїх дітей щасливо для себе проживе. Мамі ще подякуєте потім.
Прошу вашої поради і підказки. Чи то я вже трішки глузд втрачаю, а чи справді той подарунок був не простий? А якщо так, то що робити?
2601,2022
Головне фото ілюстративне.