Скажу так. У житті в мене все йде догори дригом. Я не знайшла спільної мови з Авдотьєю Павлівною, якій не сподобалось куди я поставила зранку чашку. Це моя свекруха. А вона зробила все, аби я пошкодувала про це.
Наступного дня я повернулася з роботи і відчула ще з під’їзду неприємний запах. Так пахне у стаціонарах і тим раніше вибілювали речі. Я ж не можу узагалі того запаху. Одразу чхаю і очі сльозяться.
У квартирі стояла цілковита тиша. Свекруха десь причаїлася. На кухні все перекладено і речі змінили свої звичні місця. У моїй кімнаті так узагалі чомусь усе в пакетах а улюблена і зовсім не дешева кофта під ногами валяється.
Розповім один момент. Квартира взята в іпотеку. Перший внесок сплачувала матуся чоловіка. І оформила квартиру на себе. Але платимо за квартиру всі разом. Мене зовсім не бентежить, що квартира на неї записана. Ніхто не дає право цій жінці поводитись ось так і не мати елементарної поваги до інших.
Вона прекрасно знала, що я не виношу того засобу, але помила ним підлогу. Речі мої навіщось з шафи вийняла. І ось я виходжу до вітальні. Ми маємо три кімнати. Одну із них плануємо зробити під дитячу. Але це лише плани. Поки що дітей заводити ще рано і не збираємося.
І тут тихо відчиняються двері свекрухи, вона виходить і починає мені говорити, що мій вранішній вчинок неприйнятний. І якщо я ще хоч раз буду так поводитись, то вона, як господиня дому, оті складені речі відправить за балкон. А мене у дім не пустить узагалі..
А я й не стала щось доводити. Просто пішла до кімнати і почала збирати речі. Не хочу жити в будинку, де немає елементарної поваги і розуміння меж і кордонів. Слава богу, у мене є де жити. Батьки завжди говорили, що якщо піде щось не так, то повертатися. Так і маю намір зробити.
Під бурчання свекрухи я винесла сумки і тільки на вулиці викликала таксі. Минув уже тиждень, я живу в батьківській хаті. І знаєте, повідомлення, які надсилає чоловік досі не прочитала. А він і не їде. Схоже, мій шлюб був лиш для мене важливим. Па обрав маму і трикімнатну квартиру. Що ж? Я лиш рада, що все скінчилось.
Головна картинка – pexels.
