Ще в молодості я вийшла заміж за гідного і забезпеченого чоловіка, стосунки складалися чудово, чоловік кохав мене, дарував цінні подарунки, водив в ресторани. Щороку їздили відпочивати за кордон. Через кілька років стала матір’ю доньки Насті. Чоловік був дуже радий появі на світ доньки. Але незабаром знайшов собі молоду пасію і покинув мене одну з дитиною на руках.
Рідних у мене не було, і я не знала, що мені робити і куди піти. Заклала всі коштовності, що дарував чоловік, і орендувала квартиру на перших порах. Знайшла роботу на дому і сяк-так випросила гроші на дитину у колишнього чоловіка. Через кільки років я змогла підняти на ноги доньку і забула про ті дні, коли ми жили в злиднях.
Незабаром Настя закінчила школу і вступила до коледжу. Дочка збиралася закінчити навчання і піти на роботу, але життя склалося інакше. На третьому курсі Настя сказала, що при надії, хлопець не захотів брати на себе батьківські обов’язки і просто сказав, що дитина не від нього. Донька дуже важко це переживала, мені знадобився не один день, що б повернути її до колишнього життя. На останньому місяці доньці довелося кинути навчання.
Настя стала матір’ю прекрасної дівчинки, назвали Аліною. Донька добре піклувалася про дитину, вчасно годувала, вкладала спати, вставала ночами і виходила гуляти. Всі продукти і одяг купувала я і забезпечувала внучці все необхідне, але доньці хотілося заробляти самостійно і забезпечувати себе і Аліну. Через кілька місяців я почала замислюватися про те, як допомогти Насті закінчити навчання і вийти на роботу. Дізналася, як можна відновитися у коледжі, і які документи потрібні для цього. На роботі я могла перевестися з денної в нічну зміну. Так як два дні я працювала, а два була вдома, то могла спокійно сидіти з онукою і не звільнятися.
Як тільки все докладніше довідалася, запропонувала доньці відновитися на навчанні, Настя відповіла, що дитина зовсім маленька і вимагає материнського тепла і турботи. Сказала, що поновиться до коледжу через рік, не раніше. Йшов час, Аліна підростала, навчилася повзати, вимовила перше слово. Незабаром самостійно пішла, і я вирішила повернутися до розмови з Настею про відновлення на навчанні. У доньки знову з’явилися сумніви, як Аліна буде зі мною, адже та не залишалася надовго без матері і можна так піти працювати без освіти. Я намагалася переконати Настю в тому, що їй потрібно закінчити навчання. Адже мені свого часу допомогти було нікому, і піти вчитися в університет так і не змогла. Тепер шкодую, що не отримала вищої освіти і не змогла піти працювати за бажаною професією.
Настя сильно переживає про дочку і не може її залишити на мене, хоча я відповідальна і сама виростила доньку. Роки йдуть, і я не хочу, щоб моя донька все життя працювала на низькооплачуваній важкій роботі. Я мрію дати їй нормальне майбутнє. Як переконати свою дівчинку в правильності мого рішення?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
