У середу 16 березня президент України Володимир Зеленський виступив зі зверненням у Конгресі США. Він вкотре закликав НАТО закрити небо над Україною або ж принаймні надати нам авіаційну допомогу.
“Росія перетворила українське небо на джерело смерті. Для тисяч людей. Російські війська вже випустили по Україні майже тисячу ракет. Незліченну кількість авіабомб.
Вони використовують дрони, щоб прицільніше вбивати. Це терор, якого Європа не бачила. Не бачила вже 80-т років! І ми просимо про відповідь. Про відповідь від світу. Про відповідь на терор.
Створити над Україною безпольотну зону – це врятувати людей. Гуманітарну безпольотну зону. Умови, за яких Росія вже не зможе щодня і щоночі тероризувати наші мирні міста.
Якщо це – забагато, ми пропонуємо альтернативу. Ви знаєте, яких захисних систем ми потребуємо. С-300 та інші подібні системи. Ви знаєте, наскільки багато залежить на полі бою від здатності застосувати авіацію. Потужну авіацію.
Для захисту своїх людей. Своєї свободи. Своєї землі. Літаки, які можуть допомогти Україні. Які можуть допомогти Європі.
І ви знаєте також, що вони є. Але на землі. Не в українському небі. Не захищають наших людей.
“Я маю мрію”, – ці слова відомі кожному з вас. Сьогодні я можу сказати: я маю потребу. Потребу у захисті нашого неба. Потребу у вашому рішенні. У вашій допомозі. І це означатиме рівно те саме. Те саме, що відчуваєте ви. Коли чуєте: I have a dream”.
Фото скрін.
Популярні статті
- Кума назвала мене пліткаркою та виставила за двері! Мене! Пліткаркою?! Та я зроду-віку не була ласа до чужих таємниць, я просто не вмію тримати секрети!
- То це я для того батрачила в Італії роки та передавала синову гроші аби тепер для рідного онучка стати пугалом? Ну, свахо, дякую щиро. І невісточці милій доземний уклін. Віддячили, так віддячили
- Кому пощастить 3 лютого: гороскоп для всіх знаків Зодіаку
- Те, що брат оплатив замовлення, не скасовує вчинку його дружини. І колишнього доброго ставлення Наталка нехай не чекає
- Коли я переїхала із сім’єю з нашого рідного міста на Захід нашої країни, ми спочатку жили, як і всі евакуйовані у гуртожитку. Пізніше, ми знайшли з чоловіком роботу і винайняли будинок не далеко від міста, але друзів і знайомих із того гуртожитку у нас багато залишилось. Проте найбільше мене вражає Лариса. Уже майже рік ми знайомі і увесь цей час ця жінка не втомлюється мене дивувати