Здається, перед знайомством із власними свекрами я менше переймалась, ніж коли коли повинні були прийти майбутні мої свати. Я вже так себе накрутила, що ледь говорити могла коли вони зайшли доньку сватати. Але все обійшлось, люди виявились прості і дуже приємні, я видихнула. Розмовляли, сміялись, аж доки справа до обговорення весілля не дійшла. Сваха говорить, а я тихенько зі стільця сповзаю. Що то вони собі надумали?
Донька у мене одна. Чоловіка не стало багато років тому, тож я сама її вже підіймала. Статків ніколи я великих не мала, але на життя жалітись гріх. У своїй хаті, роботу маю, то що ще треба для щастя?
От коли Ліля моя заміж зібралась і свати повинні були прийти, то я якось дуже вже переживала. Ну мало які люди? Тут в садок дитину віддаєш і переймаєшся, а про заміж і говорити нічого. Я такого собі навигадувала, що до їхнього приходу вже й говорити ледь могла.
Але марно. Виявилось, що родина у зятя майбутнього проста, тато і мама між собою дуже гарні відносини мають, тож і приклад перед очима у Юрка був хороший. Говорили ми, багато сміялись, я вже й видихнула. Синів у них двоє, але якоїсь особливо трепетного ставлення я не помітила. Такі ж раді за дітей як і я.
Все добре було, аж поки мова про майбутнє весілля не зайшла. Я ж собі гадала, що діти розпишуться, ми посидимо тихенько та й по всьому. А виявилось, що свати мої мають просто наполеонівські плани.
— У нашій сім’ї прийнято весілля особливо пишно святкувати, – говорить сваха, – Розлучень ні в моєму роду, ні в роду чоловіка немає жодного, тож робимо гуляння раз і на все життя. Тільки із нашої сторони триста гостей бути повинно, тож усе має пройти по найвищому розряду.
Я слухаю і по стільці сповзаю. Тут у магазин сходиш і вже за голову хапаєшся, а що говорити про триста чоловік яких два дні годувати і веселити треба буде. та й які нині весілля скажіть мені люди? ну хто зараз гулятиме і співатиме? Принаймні у мене точно не вийде.
Але свати мене ніби й не почули. Я так зрозуміла, що в них там усе наперед уже розплановано і складений кошторис навіть. У мене запитали скільки людей з нашої сторони прийде. Я й не знала що казати, бо ніякого весілля я не хочу і тим паче гроші на нього витрачати.
Коли я сватам про це прямо сказала і причину пояснила, видно було, що їм мої слова не сподобались:
— То що, навіть дитину не прийдете свою привітати, – буркнув сват мій майбутній.
Видно по всьому, що таки свати весілля робитимуть. А мені що робити? Донька у мене теж одна і пасти задніх не маю бажання, але й весілля оце ну ні в які ворота.
І як тепер бути?
12,05,2023
Головна картинка ілюстративна.
