fbpx
Дозвілля
Жaxливу помилку зробила одна жінка перед Різдвом

Різдво – особливий день. І подарунки теж особливі …

Жaxливу помилку зробила одна жінка перед Різдвом. Спочатку вона все правильно робила, так вона думала. Одягла чоботи, схожі на солдатські. Шубу і шапищу. Сіла за кермо свого джипа і поїхала до однієї дуринди. Корисливої гaдини. Розбиратися.

Жінку звали Тамара Леонідівна, припустимо. У неї був єдиний син, вона його пізно наpодила, для себе. І так удвох з сином прожила тридцять років. Сина вона любила шалено. Заради нього і жила, і працювала що є сили. І розбагатіла заради нього. А син познайомився з дівчиною Оленою з гуртожитку. Та ще й з дитиною!

Тамара Леонідівна знала людей. Вона знала, що ця дівка, як вона  називала Олену, хоче відібрати в неї сина і поживитися його майном. Ось і поїхала вона розбиратися з дівкою, дізналася, де та живе. І вирішила цю Олену залякати або підкупити; як вийде вже. Але відірвати змію від свого сина, який перестав слухати маму і зациклився на одруженні.

Тамара Леонідівна була обличчям схожа на бульдога. Важке лице зі об’ємними складками. А очі в неї горіли від злості як у собаки Баскервілів. Вона була велика жінка, як пам’ятник Батьківщині. Думаю, на Кабаниху вона походила найбільше; з п’єси Островського.

По дорозі Тамара Леонідівна купила кілька яблук і груш. І брязкальце для дитини. Все ж свято. Треба ж якось почати розмову, вірно? Не звірі ж ми люті, не ягуари!

Так що все правильно вона робила. Подзвонила в двері, увійшла, як циклоп, зняла чоботи і шубу. Привітала з наступаючим цю дівку, тільки хотіла почати спіч, і тут побачила в манежі дитину.

Біленький такий хлопчик. Його звати Петрик, як боязко сказала Олена. Вона стояла і тремтіла від страху. Тому що Тамара Леонідівна могла налякати, вже ж повірте!

Тамара Леонідівна підійшла до манежу і простягнула малюкові брязкальце. На! І тут малюк раптом залився таким радісним сміхом, що Тамара навіть здригнулася. Малюк схопив брязкальце ручкою і став так кумедно переступати ніжками в шкарпетках, тримаючись однією рукою за борт манежу, – на кшталт танцю такого. При цьому він махав брязкальцем і не зводив синіх очей з Тамари. І ще радісно верещав, від захвату. Чомусь Тамара Леонідівна вселила малюкові неймовірний захват!

Читайте також: Ваш манікюр може багато розказати про вас як про особистість

Він став тягнути ручки до жінки з вереском і реготом. Очі як щілинки стали, рот з двома зубами розтягнувся до вушок…

Ось тут Тамара помилку і зробила. Взяла малюка на руки; інстинктивно. А Петрик обійняв її міцно-міцно, щосили. А потім став рукою торкатися обличчя, брязкальцем злегка постукувати по чолі їй і воркувати…

Ну, і вона стала воркувати. Стала солодким голоском говорити всякі дурні і безглузді слова: «хто це такий малюпусенький? Хто цей маленький попсічок? Хто у нас така солодка цукерочка?», – як дура стала. І серце її стиснулося так солодко-солодко, так гаряче стало в гpудях … А Петрик не зводив з неї закоханих очей і чіплявся щосили! Ні за що не хотів до мами. І пахло від Петрусика щастям. Любов’ю. Ангелами, – якщо вони пахнуть, то саме як маленькі дітки …

Так Тамара Леонідівна і сама не хотіла малюка віддавати. Вона б зараз все на світі віддала за Петрусика. З нею трапилася любов. Бах! – і все. І по складках лиця текли теплі сльози…

Ну, далі і так все зрозуміло. Тамара Леонідівна наказала синові одружуватися! Хоча він наказів не слухав. Але одружився; він же любив Олену і Петрика. Шантажем і обіцянками Тамара Леонідівна заманила молодих жити в свій величезний будинок. Але вона до них не особливо лізла, так що вони добре живуть, мирно. Вся увага Тамари поглинена Петриком. Вони не можуть один без одного; у них любов. Вони дуже-дуже люблять один одного.

Так одна жінка зробила жаxливу помилку. Або мало не зробила? Як знати? І знайшла свій різдвяний подарунок несподівано. Різдво – особливий день. І подарунки теж особливі …

Автор – Анна Кір’янова.

Опубліковано 15 січня 2019 року

facebook