Команда “Загорецька Людмила Степанівна” зізналися, на честь кого назвали команду, пише 24 канал.
За словами учасників, прототипом їхньої команди стала реальна жінка. Щоправда, її прізвище хлопці трохи змінили. Про це хлопці розповіли в ефірі “Світське життя”.
“Коли була перша репетиція нашої команди, ми сиділи навпроти її кабінету. Ми там змінили трошки прізвище, щоб не ламати долю людині. Людмила Степанівна її звати. Вона була не Загорецька, а Закалюжна. Закалюжна Людмила Степанівна привіт, ви завідувачка складу у сьомому гуртожитку національного університету “Львівська політехніка”. Вам вітання. На вашу честь була названа наша команда. Але ви за калюжами, ми – за горами”, – розповів учасник команди Віктор Розовий.
Варто додати, що в реальному житті жінка, чиє справжнє ім’я Загорецька Людмила Степанівна, виходила на зв’язок з командою.
Читайте також: Уявіть, що переміг далеко не Пyтiн: “Квартал 95” комедійний номер на тему пpeзидентських виборів у PФ(відео)
“Вона нам казала: “Чому на сцені ви, а Загорецька – я”. Ми виступали тут у Львові. Вона прийшла і влаштувала невеличкий скандал”, – пригадав Розовий.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся