У мене є кілька подруг, з якими я знаходжуся в більш тісних відносинах. Бачимося ми, не скажу, що часто, але намагаємося зустрічатися час від часу, ходимо погуляти, в кафе за чашкою кави посидіти.
Перед Новим роком вирішили зустрітися всі разом, поспілкуватися.
Говорили про різне і, звичайно, майбутній Новий рік теж обговорювали, хто як збирається справляти.
Всі подруги мало не в один голос сказали, що не збираються кликати ніяких гостей, і самі нікуди не підуть. Всі хочуть провести свято вдома виключно зі своїми домашніми.
Правда, одна з них живе з дочкою і зятем, двома онуками. Інша з чоловіком. Але навіть та, що самотня сказала що не хоче ніяких гостей.
У всіх були схожі причини, і я їх розумію.
Основна причина у всіх, чому люди не хочуть кликати натовп гостей на свято і накривати великий стіл – це фінанси.
Занадто великі витрати на всякі частування для людей передпенсійного віку. Просто ніхто не хоче спускати великі суми заради кількох днів веселощів, щоб потім місяць сидіти на макаронах до січневої зарплати. Накопичень ні у кого немає. Всі живуть від зарплати до зарплати.
— І люди зараз такі, – каже одна з подруг – якщо в гості кличеш на свято, ніхто не спроможеться запитати, чим допомогти, що принести. Ніхто не пропонує скинутися на стіл. Всі раді прийти на все готове. Потім ще обговорювати стіл будуть, що було, чого не було.
Ще одна причина – небажання метушитися і витрачати на організацію столу сили. Всі вже не молоді. Сили не ті. А скільки часу йде, щоб самостійно накрити стіл навіть на чоловік 6 -7.
Це здається, так що там, кілька салатиків порізати, та гаряче зготувати. А тим часом на приготування одного олів’є може піти хвилин 40, поки все кубиками накришити. І таких салатів кілька. День піде, як мінімум.
Виходить, що за стіл сядеш вся вимотана, втомлена. А потім ще обслуговувати гостей, прибирати за ними, посуд мити.
Ніхто вже не хоче займатися всім цим. Я, наприклад, давно гуляю свята (якщо відзначаю, звичайно) в кафе. Прийшов на все готове, посидів, поїв і пішов – ніяких турбот. Так, це трохи дорожче, ніж удома все готувати, але ж ніяких турбот, не відчуваєш себе вичавленим лимоном на торжестві.
Одна з подруг назвала ще одну причину – хочеться спокою.
Гості ж сидітимуть допізна. Новий рік все-таки, як мінімум до першої години ночі ніхто не спить – о 12:00 відзначили, потім ще перехилили, закусили. А деякі узагалі люблять посидіти до ранку в це свято.
А в нашому віці вже режим вироблений, і всю ніч сидіти за столом зовсім не хочеться. Це вже дуже втомлює. Навіть якщо і не спати, то хочеться спокійно розвалитися на м’якому дивані в піжамі і дивитися хороший фільм, а не за столом підтримувати часом вимушені бесіди.
Загалом, поспілкувалися ми і зійшлися всі на думці, що гостей кликати ніхто не хоче. Всі хочуть спокійного скромного свята з домашніми. Ніхто не збирається готувати багато.
Мені здається, що найголовніше – це не гості, страви, а настрій і душевний стан.
Якщо всередині все добре, спокійно, гармонійно, то і ніякого шуму не хочеться. Адже часто гучними веселощами, напоями ми намагаємося заглушити душевний дисбаланс.
Думаю, що варто більше дбати про свою внутрішню атмосферу, ніж про те, що навколо.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
