Коли людина так починає розмову, то вже язик якось не повертається їй заперечити. Правда ж? Але я таки наважилася і зовсім не шкодую, та й думаю, що Алла також.
Моя подруга Алла жінка симпатична. Яка все життя мріє про сімейний затишок та діточок, але на ділі обирає таких чоловіків, які й близько цього не хочуть. Коли я їй кажу в очі, що цей чоловік не для неї, то вона спочатку ображається, не говорить зі мною доти. Доки той її таки не кидає і тоді вона мені каже:
– Ти була права, – а далі продовжує звичне: «Добре тобі бути мудрою та чекати, бо у тебе все є»!
Я довгі роки прикушувала язик аби їй не сказати, що мені це все з неба не впало в один момент, а прийшлося все збирати по крупинці та не один раз змовчати чоловікові аби ми й досі були разом. Але я не могла.
А тут, коли Алла знову почала про те, що вже все, її мрії ніколи не здійсняться, бо вона хоче дитину, а чоловіків порядних всіх розібрали.
– Ні, не розібрали. Просто ти в їх сторону ніколи й не дивилася, – кажу я їй, – а якщо ти й далі будеш тільки говорити про дитину і родину, але нічого не робити, то в тебе ніколи нічого й не буде.
– Добре тобі говорити, – почала вона.
– Так, добре говорити, а ще краще діяти. Тому, аби ти назавжди змінюєш тему розмови, або ти одружуєшся. Ми тобі вже давно запримітили гарного чоловіка, так, не твій типаж, але для сім’ї, то він якраз такий як треба. Тому вибирай: сім’я, дитина і дружба чи суцільна балаканина, але вже не в мої вуха.
– Що? Якщо ти так ставиш питання!
– То що буде? Ти залишися без подруги сама, будеш жаліти, що не спробувала і заведеш сто котів?
– Я з тобою не розмовляю!
– Чудово. Бувай, – я закрила за нею двері і чудово провела час, переглядаючи фільм, який хотіла подивитися, але все бракувало часу.
Я не жартувала про гарного нареченого. Микола був непоказної зовнішності, але, як на мене, після сорока чоловіки всі гарні, якщо їх гарно постригти і одягнути. От який би не був чоловік непоказним в молодості, а набираючи зрілості в кожному є якийсь шарм.
Так от, Микола був не одруженим, все через його скромний характер, він був як Алла, тільки навпаки: його кидали жінки, бо хотіли мексиканських пристрастей, а він хотів дітей і борщі. А далі він вже й продувати перестав і зосередився на рибалці.
Не думайте, що я така благодійниця безкорисна. Просто вже дуже забагато мій чоловік з ним рибалить, ви розумієте, про що я?
Десь через місяць Алла мені зателефонувала і ми організували зустріч «молодят». Я Миколу прикрасила, як могла, ну, а Алла вже сама постаралася гарно виглядати.
І що було далі? Так, вони не сподобалися один одному.
– Будеш носом крутити, то сама залишишся, а він хоче дітей, має квартиру і має на що дітей забезпечувати. Ти вже, Алло, красенів мала і де ти, а де вони?
А Миколі я казала геть інше:
– Миколо, так, зависокої про себе думки, але вона як задумала дитину мати, то її тобі подарує і буде тобі вірна, повір, вона така, як її полюблять, то зробить все навзаєм.
На розпис я не знала чи вони й прийдуть, але прийшли, дали обіцянки і поїхали на медовий місяць.
А звідти вже вернулися іншими людьми – закоханими один в одного! Далі вже Алла виявилася при надії, то я думала, що Микола від щастя лусне, а Алла тільки й мови вела про те, що її Микольцьо зробив, що сказав, як глянув, що думав…
Ми з чоловіком тільки щасливо усміхалися, що надто добре ми знали своїх друзів, тому й розгледіли те, що вони один одному підійдуть. Звичайно, що я пішла в куми, а хто ж інший?
Я собі думаю, що якби на десять років раніше, то вони б ніколи не зійшлися, от ніколи. Але зараз вони просто ідеальна пара. Напевно, вся справа в тому, що людина вже дуже має високі вимоги до себе і до інших в молодому віці, а далі розуміє, що є просто реальність і треба це враховувати. А ви як вважаєте?
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
