3028.7 кілограм батончиків, більше 35 000 штук зробили тернополянки для українських військових.
Про це повідомила на своїй сторінці волонтерка Світлана Шпилик.
«Скільки це – 3 тонни? Чи багато? А ви уявіть, що ящик журавлини, чи родзинок – то 10 кг, ящик чорносливу чи кураги – 5 кг, мішок арахісу – то лиш 25 кг, а тепер уявіть цілу гору ящиків та мішків, які своїми руцями скупили, привезли, затягли у квартиру та дали нам на переробку неймовірні Гап’юки, що від найменшого до найстаршого так чи інакше долучаються! Особлива подяка і шана, моя любов, невтомна Марічко Гап’юк, надихаєш, підтримуєш, мотивуєш, навіть, якщо дуже хочеться знайти причину, щоб відпочити, згадую, яку працю вкладаєш ти, збираю хустку та фартушок і біжу, щоб ти знала, що я завжди поруч і в строю», – пише волонетрка.
Вона пише, що дякує всім, хто попри втому йде і перетворює свою злість на ворога в дію-так легше.
«Кожен, хто долучився одноразово чи долучається щотижня – ви великі МОЛОДЦІ, МИ великі молодці, бо хлопці чекають, хочуть саме наших батончиків і сподіваються, що нам вистачить сил та натхнення не полишати цю працю, як і їм вистачає сил боротись!», – каже вона.
Волонтерка переконана, що навіть, невелика допомога – це краплинка, з якої розростається ціле море.
«Якщо комусь видається, що наші батончики – то капля в морі, пам‘ятайте, що з тих капель – МОРЕ», – пише Світлана та закликає долучатися до збору допомоги на батончики чи власними руками.
«Кошти також дуууже потрібні, бо сухофрукти подорожчали і якби не допомога з-за кордону, ми б не справились», — зізнається Світлана.
Фото: колаж.
10/19/2022
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину