А я з самого початку казала, що нема чого жінці сидіти в чоловіка на шиї. Бо тоді вона просто перестає знати ціну заробленим грошам і тільки те й робить, що не має себе чим зайняти і ще й до чоловіка чіпляється, що той мало заробляє.
Я бачила, що син ледве тягне ту родину, де вже й двійко дітей.
– Мамо, та вона за дітьми дивиться, – казав він.
– За дітьми дивиться? Щось я не бачу, щоб вони були видатними спортсменами чи відмінниками! Чи я не бачу, як Матвійчик читає, а Зореслава взагалі наче приклеєна до планшета! А Марія чим зайнята? Як не прийду, то як не в телефоні, то в телевізорі. В холодильнику порожньо, навіть нема чим мене пригостити. Чим ви взагалі харчуєтеся?
Марія каже, що вона все свіже готує, тому ніколи й нема чого їсти.
– У мене все свіже, з’їли і забули, а не так як ви звикли – наготуєте картоплі каструлю і потім з неї ліпите пиріжки чи з яйцем переколочуєте, щоб наліпити «котлет». І всіх заставляєте те їсти.
Так, я готує щось одне на кілька днів, бо я ще на роботі працюю і не маю коли щодня по три нові заходи готувати.
Але настав момент, коли я все таки підловила її!
Справа в тому, що як тільки діти одружилися, то я переїхала жити до свекрухи з чоловіком. Ми вже не молоді і нам не треба особистого простору, а що вже казати про особисте життя.
Свекруха моя була просто безмежно щаслива, що тепер вона мене навчить правильно за її синочком ходити, але я вже на це не звертаю уваги і навіть радію, коли вона щось приготує на вечерю, бо мені менше роботи.
Отож, діти пішли жити в нашу квартиру і невістка неодноразово наголошувала, що до них не треба лізти ні з якими субсидіями і рахунками. Я спочатку таки стежила аби не було боргів, але потім махнула рукою – як не заплатять раз, то нічого страшного не станеться.
Читайте також: Я свекрушині закрутки минулорічні викинула влітку, а тепер прийдеться й цьогорічні викидати, бо вона намірилася знову в гості приїхати
Отак продовжувалося років п’ять, як син почав мені казати, щоб ми переоформили квартиру повністю на нього.
– Я не почуваюся господарем ситуації, таке враження, що ви в будь-який момент можете нас вигнати з квартири.
Я була проти такого, бо як квартира буде на синові, тоді невістка на неї претендуватиме в разі чого. А це наше з чоловіком, вибите великими нервами і могоричами.
Але син не переставав говорити, а далі й невістка почала наполягати, що діти вже в школу ходять, а прописані в квартирі, власниками якої є ми.
– Та ж ваші онуки, то вам квартири шкода?
Та мені не шкода квартири. Просто я не довіряю їй, вона ж ні до чого, а гроші так любить, що як тільки син принесе зарплату, то вона за кілька днів її минає і знову в нього вимагає гроші.
– Жінка має за собою слідкувати. Якщо я не буду гарна, то ти мене любити не будеш, – каже вона йому.
Чекайте, то лиш чоловік одне любить? Та хочеться мати спокійну душу ще, а не лише око радувати своє.
Але вже я вирішила, хай буде, як є, раз син так просить. Як це причина для непорозумінь, то вже хай буде.
Пішла я дізнаватися, що для цього треба і як виписатися з квартири, аж тут мені працівниця й каже:
– Треба довідки, що у вас немає боргів за комунальні послуги.
Я пішла в бухгалтерію, а звідти мене мало не винесли. Десять тисяч боргу!
– Та то вже мало, почали недавно частинами віддавати, бо обіцяли, що перекриють газ, воду і світло… А це тільки така сума лишилася за саму квартплату…
Ось тобі й невісточка-красуня… І ще квартиру мою хоче!
Я все розказала й чоловікові. Свекруха все чула і вже й сама каже:
– Та навіть ти така не була…
Що вже від неї великий комплімент.
Син теж все знає і вже сам вирішує, що робити далі.
Постає питання щодо квартири – давати їм чи ні?
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота.
