Її звати Регіна. Подружилися ми недавно, в гостях. Яскраво одягнена, в вухах прикольні сережки, дико приваблива. Регоче, легко жестикулює, трясучи браслетами, ну просто дівчисько. Регіна мені дуже сподобалася. Не те, щоб я подумав негайно закрутити з нею pоман, але спілкування захотілося продовжити. Зустрілися, балакаємо. Я почав показувати фотки своїх дітей. Регіна дістає телефон і показує красивого хлопчика, років шести.
– Який хороший у вас син! – кажу.
– Дякую, – відповідає Регіна. – Тільки це онук.
– Хто?
– Онук! – Регіна сміється. – Я бабуся.
А з іншого боку – я сам дурень. Ну бабуся – і що? Біда в тому, що ми звикли сприймати слово «бабуся» як вирок. Сиди, тітко, вдома, дивися телевізор, в’яжи носочки онукові. Це у нас ще з давніх часів. Бабуся? Ну до побачення, життя закінчилося.
А все змінилося. Бабусі нині інші. Бабусі хочуть жити на повну, хочуть відриватися, хочуть займатися спортом і ходити у б’юті-салони. Зараз жінка років в 50 – це жінка в квадраті. Все життя вона носилася між роботою, дітьми і чоловіком, ледве встигала нігті фарбувати. Але ось діти виросли, чоловік приліг на дивані, йому взагалі нічого не треба. А жінка – О, жінка якраз і починає жити. Енергії у неї повно, на відміну від протухлого чоловіка. Її вистачить і на онуків, і на тусовки, і на подорожі. І навіть на легкий флiрт. Бо яка жінка без цього? (Чоловікові нічого говорити не будемо, клянусь!)
А найголовніше – вона вже може дозволити собі чудити і виглядати, як їй подобається. Якщо раніше вона підпорядковувалася якимось загальним правилам, то тепер їй вже наплювати на всі правила. Вона вільна, ось що головне. Правила – вони існують для молодих, для тих, кому важливо робити кар’єру, вписуватися в соціум і колектив, відповідати очікуванням. Молодим ніколи божеволіти і веселитися. Молоді – вони невільні, у них дрес-код, у них норми поведінки, їм треба йти строго по лінії, в ногу, не збиваючи крок. Строгий костюм, погляд прямо, акуратна стрижка. Навіть губи не можна занадто яскраво нафарбувати. Нічого не можна. Інакше вони будуть виглядати чужими, підозрілими і смішними. А наші лихі бабульки нічого не бояться, вони вже своє відпрацювали, вони можуть бути і смішними, і якими завгодно. Тоді до них і приходить справжня молодість, з усім своїм божевіллям. Так, запізніло, але це ж і класно. Тобі за 50, а ти відчуваєш себе вільним дівчиськом. Фарбуй губи як хочеш, ніхто тобі не указ.
Одного разу я пoзнaйoмився в кафе з трьома подругами, їм було якраз близько 50. Точніше, вони зі мною пoзнaйoмилися. Вони випивали сухе винo, сміялися. Раптом помітили, що я сиджу один, втупившись у свій телефон.
– Молодий чоловіче! – кажуть. – А давайте до нас!
Звичайно, мені сподобалося, що мене назвали «молодим». А крім того, ці три жінки мені теж відразу сподобалися. Я сів до них, почали спілкуватися. Всі три вже бабусі, дружать з юності. Часто зустрічаються, ходять на виставки і на концерти. Люблять ось так посидіти, випити, подуріти. Цікаво, що у кожної є чоловік, але цих чоловіків не витягнути нікуди. Тому вони і раді були зі мною кoкетувати. Так, при тому вони хороші і дбайливі бабусі. Онуки їх обожнюють. Перш за все за те, що це дуже веселі бабусі. На відміну від занудних батьків вони спокійно залазять в онуками під ліжко, показують звіряток, пустують відчайдушно.
І ще ці три подруги – спортсменки. Займаються волейболом. Які ж це бабусі? Тільки одна назва. Це дівчата.
Якщо ви вранці прийдете в басейн – там всі доріжки зайняті такими «бабусями». Якщо ви зайдете на виставку – там в основному тільки вони. Вечорами в кафе – теж вони. Ні, звичайно, в кафе можна зустріти і молодих. Тільки вони зовсім похмурі і непримітні. Нудні і непитущі. Випивають і відриваються жінки, яким за 50.
Читати також: У мене є тільки одна порада стосовно чоловіків, яку дам своїй дочці
А як вони вбираються? Вони немов відіграються за похмуру юність, коли прості джинси були кайфом і розкішшю. При цьому вони не виглядають божевільними тітками, які лякають всіх міні-спідницею і відкритою майкою. Ні, у них все нормально зі смаком, і з тим, що варто показувати, а що ні. Їм просто хочеться бути яскравими, бути прикольними, бути звaбливими.
А ще вони пpистpасно хочуть вчитися. Ходять на курси італійської, на лекції з мистецтва, вчаться танцювати румбу. В юності вони спали на лекціях, а тепер – самі туди рвуться. Їх криками ганяли на фізкультуру, вони її ненавиділи, а тепер бігають марафони і носяться на велосипедах і лижах.
Зараз час лихих бабусь. Які ведуть себе як вісімнадцятирічні. Їм дико цікаво жити і розважатися. Танцювати румбу. Поки чоловік вимірює собі тиск, вона фарбує губи.
– Ти куди зібралася? – похмуро запитує чоловік.
– Йду з дівчатами відриватися. Не сумуй!
Опубліковано 26 лютого 2019 року
