Багато років я прожила в шлюбі. Не хочу здатися не скромною, але я вважала себе гарною дружиною. Ось, правда! З самого першого дня знайомства я оточила чоловіка любов’ю і турботою. Робила буквально все, щоб догодити йому! Я готувала, прала і прибирала. Ніколи слова поганого в його сторону не говорила, не просила нічого для себе, усе заради нього було! Коли у нас з’явилися діти, я буквально розчинилася в них! Моє материнство стало моїм життям! Я буквально жила дітьми і чоловіком! Вважала, що добре справляюся з усіма своїми обов’язками! Я дуже любила свою сім’ю! Думала, що я найщасливіша жінка на світі.
Ніде правди діти, що іноді мені було не просто, але я ніколи не скаржилася. Для мене турбота про рідних – була основним завданням в житті. З появою дітей я навіть залишила роботу, займалася тільки будинком. Мій чоловік завжди захоплювався мною, хвалив мене і хвалився перед друзями. Мій чоловік повторював, що йому пощастило з дружиною. І я була щаслива від цих слів. Для мене це було найвищим компліментом!
Але через десять років спільного життя щось змінилося в нашій родині. Якось все стало буденним, відносини трохи охололи. Я вирішила, що це просто час так вплинуло. Адже ми вже давно одружені. Ось тільки на ділі все виявилося не так!
Через якийсь час мій чоловік сказав, що хоче розлучитися! Я була ошелешена! Не могла повірити в це! Невже все це відбувається насправді? Чому все це сталося зі мною? Але ви навіть не уявляєте, що чекало мене далі! Причиною розлучення стала зрада чоловіка. Банально, але це факт
! Ви ніколи не здогадаєтеся, яка жінка стала розлучниця! Це була колега мого чоловіка, про яку він завжди говорив і кривився! Я не могла повірити в це! Чому мій чоловік вибрав цю жінку, адже у неї в голові лиш вона сама і її кар’єра! Чим вона змогла зачарувати його? Адже мені завжди здавалося, що мій чоловік цінував тепло і турботу, яку я йому давала! Чому ж він вирішив піти до тієї, яка лиш просить для себе, не піклуючись про інших?
Я втратила сенс життя. Тепер просто існую. Як виявилось, без нього, без турботи про нього у мене немає сенсу існування.
Кому я буду тапочки тепер подавати після роботи? Кому потрібні мої смачні сніданки з трьох страв? Кого мені виглядати і кому телефонувати, чекаючи з роботи.
Як же мені жити далі. Дні сірі і безрадісні. Навіть діти не відволікають, адже в нас тепер немає родини. Я мати-одиначка без чоловіка. Чому?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
