У них була прекрасна сім’я. Дружина Олена, чоловік Сергій, троє чудових діток. Затишний будинок, в родині мир, любов та злагода. Чоловік з дружини пилинки здував, готовий був на руках носити. Але, біда прийшла неочікувано, втім, як і завжди.
Вони поверталися з дачі, і пізно ввечері на слизькій дорозі машину занесло. Всі відбулися переляком, а ось Олені дісталося по-справжньому. У лікарні сказали струс, залишили полежати, поспостерігати… Вранці жінка відкрила очі і не зрозуміла чому так темно.
Чоловік забирав дружину додому через кілька днів. Лікарі сказали, що зробити нічого не можуть, порадили пройти обстеження у профільних фахівців.
Перші півроку, поки Олену возили по різних лікарях, чоловік підтримував дружину, говорив, що все налагодиться, а ні – то нічого, і так люди живуть. Але, вирок був остаточним – сліпота повна, зробити нічого не можна.
Вранці Олена прокинулася і як зазвичай покликала чоловіка. У нього був вихідний, і в цей день найнята допомагати доглядальниця не приходила. Але їй відповіла тиша. Весь день вона чекала що чоловік прийде, дуже переживала, хіба мало що може трапитися.
Вона ще не до кінця освоїлася в новому стані, телефон знайти не змогла щоб зателефонувати, насилу вийшло поїсти всухом’ятку, відламуючи батон і шматочки ковбаси, запиваючи водою з-під крана.
Ближче до вечора додому повернувся старший син після школи. Він і пролив світло на те, куди подівся тато. У передпокої лежала записка, що він пішов. Пішов зовсім. Шукати його не треба, на розлучення подасть сам. Він не може і не хоче жити з нею. Він хоче нормальну дружину, а не ту яка нічого не бачить і не збирається все своє життя потратити на догляд за нею. І взагалі, у нього вже є жінка, яка відразу після розлучення стане йому справжньою правильною дружиною.
Олена тихо плакала. Вона ніяк не могла повірити, що чоловік міг її так з нею вчинити. Адже вони любили один одного.
Син зустрівся з батьком, але почув все теж: жити з нею не буду, дітям буде перераховувати щомісяця певну суму. Скільки зможе. Сподівається, що Олена не подасть на аліменти, інакше взагалі він звільниться і почне працювати неофіційно. Дачу він залишає їй, а ось квартирою доведеться поступитися, надто багато аж 4 кімнати для неї.
Машину, звісно, він теж не віддасть. Нехай радіє, що взагалі хоч щось отримає. І взагалі у неї пенсія непогана.
Був суд. Діти переконали маму знайти адвоката, щоб судитися за житло і все поділити по-чесному. Суд став на сбік жінки, з якою залишаються троє неповнолітніх дітей, але майно все одно поділили. Дачу продали, квартиру і машину теж. Гроші розділили. Олена і діти купили собі маленьку двокімнатну квартиру.
Скоро старшому синові виповнилося 16, він почав підробляти, допомагав з молодшими братом і сестрою. Жили скромно, але в злагоді.
Минуло 12 років. Старший син одружився, перевіз сім’ю в свій будинок, невістка у всьому допомагає. Росте онук. Пів року тому синові подзвонили. Жіночий голос попросив під’їхати до лікарні, там лежить його батько. Порадившись з матір’ю – вирішив з’їздити. У палаті лежав худий чоловік з блідим обличчям. Це дійсно був його батько без двох ніг.
Дружина, вже третя за рахунком, набагато молодша за нього, сказала, що такий чоловік їй не потрібен, вона не хоче присвятити своє життя догляду за ним.
Після лікарні син повернувся додому, і порадившись з мамою, вирішили забрати батька до себе.
Сергій довго не міг повірити, що після всього того, що він їм заподіяв, найрідніші люди прийняли і пробачили його.
Фото ілюстративне.
