Головна

Без категорії

Як мама з 34-річним сином до психолога ходила
Без категорії 0
Записалася на консультацію жінка, припустимо Ольга Андріївна. По телефону вона сказала, що дуже стурбована поведінкою сина, якому вже 34 роки. Вона пояснила, що син живе в її домі,
– Я – Віра Петренко! Пам’ятаєте, Ви вмовляли мене і Вадима не призначати весілля на той день, бо він несприятливий для створення сім’ї? А тоді трапилося нeщастя… Я все згадала, бо ніколи не забувала ту історію. Вони не послухали мене і призначили весілля у Вербну суботу
Без категорії 0
От і знову весна. Холодна, затяжна, але така довгождана. Нарешті потепліло, пригріло сонце, і веселі струмочки задзюрчали, побігли, поспішаючи до ставків і річок. Дівчата і молоді жінки зняли
– Зачекай, Гордію, щось спитати хочу, – аж захекавсь, доки догнав свого товариша Антон. – Чув, що ти свою Тетяну знов у пoлoговий відвіз? Яке це в тебе буде: дев’яте чи десяте? – якось насмішкувато зазирнув у очі. Наплoдить – то одна справа, а виростити – зовсім інша. Що зможеш дати всім шістьом, як вони у тебе за шматок хліба, мов собаченята, гризтись будуть? А я, на відміну від тебе, свого сина доведу до пуття, бо ж один у мене
Без категорії 0
– Зачекай, Гордію, щось спитати хочу, – аж захекавсь, доки догнав свого товариша Антон. – Чув, що ти свою Тетяну знов у пoлoговий відвіз? Яке це в тебе
— Що це ти, мамо, завела собі кoханця і не просто кoханця, а ще й злoдія. І не стидно в твої роки шури-мури крутити з оцим Іваном? Він же хоче обкрутити тебе
Без категорії 0
“Знову велосипед на подвір’ї, це дядько Іван приїхав до мами. І чого йому треба від неї? Сидять, щось балакають. Це не так просто він зачастив, це йому щось
Присвятила себе невдячному сину, але вчасно зрозуміла, що в 60 років життя тільки починається
Без категорії 0
Присвятила себе невдячному сину, але вчасно зрозуміла, що в 60 років життя тільки починається. Ольга ніколи не задумувалась над майбутнім. За неї це робили інші: батьки, бабуся, потім
Україну охопить неочікувана лютнева спека
Без категорії 0
З 1 лютого в Україну прийде майже весна. Обіцяні в січні заморозки до 25 градусів так і не настали. Зате початок останнього зимового місяця буде на диво теплим.
Дивні речі проявились, коли скуплялися до весілля. Іван попросив заправити його машину. Пізніше свекруха дорікала: “Інна, ти шо думаєш, машина на воді їздить? Ти зобов’язана заправляти авто, якщо Іван везе кудись тебе чи твою маму”
Без категорії 0
Інна Зюбрецька вийшла заміж минулої весни. За кілька днів після одруження чоловік Іван подав заяву про розірвання шлюбу. На засідання не приходив. Подружжя офіційно розлучили 24 січня. — Весілля
Через тpaгедію у сім’ї Олеся не поїхала вчитися до омріяного університету. Іспити вона вже склала і її зарахували на перший курс, та довелося відмовитися. Дівчина не могла лишити без нагляду двох своїх рідних чоловіків. Вони звикли, що в хаті завжди була господиня — спочатку матір, потім Олеся
Без категорії 0
Таке воно життя, наче зебра. Чорна смуга, біла смуга. Здавалося, що вона ніколи не буде щасливою, а зараз живе, як у казці. “Це ж треба”, — подумала жінка
Коли поховали Юрка, то Оля приходила плакати до Юльки. Клала голову їй на спину і pидала, скільки вистачало сил. Бо кому більше потрібні її сльози? У синів – своє життя. Та й не дуже шкода їм було Юрка, бо для них він – чужий дядько
Без категорії 0
Оля ще з літа знала: з Юлькою треба прощатися. Їй дванадцять років, останні два роки була ялівкою, і навесні знову не затільніла. Молоко було в Юльки смачнюче, Оля
Настя набрала номер мобільного подруги. «Абонент поза зоною досяжності», – почула у слухавці. Сутеніло. Настя сиділа в засніженому авто посеред дороги в полі, і їй було дуже страшно. Вона картала себе за те, що у пошуках щастя й любові зібралася в подорож, попри штормові попередження, оголошені в усіх ЗМІ. «Ну й відчайдушна ж я жінка у свої тридцять п’ять. Ні, щоб сидіти вдома в теплі, в добрі… Так оце треба було їхати світ за очі та ще й в негоду», – буркала собі під ніс Настя, збираючись йти пішки в незнайоме їй місто
Без категорії 0
Очі Насті боліли від утоми, нервового напруження і постійного мерехтіння снігу попереду. Вона щосили трималася за кермо, боячись щось прогавити, не впоратися з керуванням. А сніг все сипав

You cannot copy content of this page