Без категорії
І знову осінь панує в природі. Ще зелене листя в абрикосів, а клени вже жовті, золотисті, вишні червонясто-коричневі… Марина любила цю пору року, з вікна лiкарні спостерігала, як
Марія мала щасливу долю. Вийшла заміж по любові, у сім’ї панувала злагода. Із чоловіком Ростиславом виховували двох чарівних донечок. Старша вже восьмий клас закінчує, а молодша — шостий.
Повз вікно літака пропливали хмаринки: маленькі, великі, чудернацькі та веселі, а деякі здавалися такими реальними. Марічка дивилася на них, і в уяві з’являлися десятки образів: ось ця нагадувала
Коли Костя знову з’явився на порозі дому і опустив додолу очі, відчуваючи свою провину, Катя мовчки вийшла в іншу кімнату, і зачинила за собою двері. Вона чудово розумла,
Так склалася доля, що живу нині на Дніпропетровщині. Але за першої нагоди їду на рідну Полтавщину провідати маму. Хочеться допомогти неньці та й просто погомоніти. Багато згадуємо тата,
Це і сміх, і гріх – чесне слово. *** – Чула, що твоя мати заміж вийшла? – Ой, не чіпай! – аж замахала руками Олька на знайому. –
Не забувайте про те, що ім’я – як назва для корабля. Як назвеш хлопчика, таким і буде його життя. Наші предки вірили, що імена мають особливу магію, яка
Мені 28 років. За своє життя я наробив багато помилок. Освіта – кухар, служив і в армії на строковій і за контрактом пізніше. Все дитинство зазнавав цькyвaння з
Мені ось один психолог дуже сподобався. Вельми цікаву річ сказав він одній жінці, що гірко перераховувала, чого у неї немає. Справжніх друзів немає. Доброї зарплати немає. Машини пристойної
Вони жили у невеликому містечку, де всім про всіх усе було відомо. Тож коли Аня зустрічала посеред вулиці знайомих, вони неодмінно цікавилися, як справи у Віктора: що пише,