Це була посилка. Посилка з України. Зінка не могла повірити своїм очам. Вона запримітила, що один бік скриньки був трішки привідкритим. «На пошті відкривали, – сказав тато. Не знаю, чи все дійшло, що надіслала тітка. Відкриємо, коли всі будуть удома». Зіна не могла дочекатися приходу матері та братів. Дивилася на фанерну скриньку, як на ікону
Зіна прийшла зі школи. Відігрівала задубілі пальці перед відчиненими дверцятами «буржуйки». Хотілося їсти. Підійшла до мисника. Дві холодні картоплини, кусень чорного хліба втамували голод. – Чому це мама затримується на роботі? Де Василь і Сергій? Вони (старші брати) інколи виходили їй назустріч, коли поверталися зі школи. Пішки треба було йти майже сім кілометрів, через сніги, […]