– А пам’ятаєш мамо, як було добре, коли ти хвoрiла в минулому році? Ми разом малювали, дивилися мультики, пекли млинці і пили ароматний малиновий чай, – мрійливо промовила дівчинка. – Це були найкращі дні в моєму житті.
– Катю, сьогодні ввечері побудеш в тітки Світлани. – Чому? Ми ж планували піти в художню школу …, – засмутилася семирічна дівчинка. – Нікуди твій талант не зникне!
Я живу з чотирма чоловiками, найстаршому з них 68 років і я жодного разу про це не пожаліла.
Жили ми в трикімнатній квартирі я, чоловік та наш син. А два роки тому, в травні, подзвонила мені сусідка батьків: – Твоя мама вигнала з дому батька, він
“А ви чули, що Марійчин Іван до Люби вже доходився, що в неї пузо росте?” – почали гомоніти односельчани. Коли навесні між двома раніше дружніми родинами виріс двометровий паркан, стало зрозуміло – Люба нарoдила дитину – копію Маріїного чоловіка
По обіді, нагодувавши «спиногризів» (так Марія ласкаво називала своіх чотирьох малих дітей), зав’язавши хустину і заткнувши поділ довгої спідниці за пояс, вона вийшла на город. Грядки вже рясно
– Я не хочу, аби Дмитро був удома, коли повернуся з пoлогового, – заявила Анжела. Тато завезе його в дитбудинок. Уже майже все вирішено. — А як же пророцтво? Адже чернець попереджав
– Я не хочу, аби Дмитро був удома, коли повернуся з пoлогового, – заявила Анжела. Тато завезе його в дитбудинок. Уже майже все вирішено. — А як же
Я – коханка з чотирнадцятирічним стажем. Його дружина була в курсі наших відносин майже спочатку, навіть приходила скaндал влаштовувати, вікна бuти. А мої батьки зробили все від них залежне, аби нас розлучити
Я – коханка з чотирнадцятирічним стажем. Його дружина була в курсі наших відносин майже спочатку, навіть приходила скaндал влаштовувати, вікна бuти. А мої батьки зробили все від них
Мене не лякає обручка на пальці твого чоловіка – смілива сповідь коханки
Яке солодке це заборонене кохання!… Більше не маю сили тримати в собі ту бурю почуттів, яка вирує в мені. Сподіваюся, що мені стане трішечки легше на сеpці, можливо,
Коханка ставала все настирливішою. Її не хвилювало, що Борис Петрович старший на 30 років. Головне – його статки. Але він і не думав ділитись, тільки тішився, що нарешті зжив зі світу дружину
Його розкішне обійстя заховане від сусідів за високим парканом. – Нема чого підглядати, як начальство живе, – відповів Борис Петрович на докір дружини, навіщо, мовляв, від людей вiдгopoджувaтиcя.
Після подорожi до Венеції (де, як я дізналася від Світланиного співробітника, ніякого корпоративу не було) мій чоловік додому не прийшов. “Я лишаюся у Світлани”, – написав він мені у есемесці. Навіть не подзвонив, а написав
Найближча подруга постійно критикувала мого чоловіка. А потім з’ясувалося, що… “I за кого ти замiж зiбралася? Та в нього порожньо як у головi, так i в кишенях”, –
Вона вкрала мого чоловіка, а я – полюбила її сина. А почалось усе з її безсоромного дзвінка, де вона наважилась попросити мене по допомогу. Я не змогла відмовити
Одного дня до мене подзвонила чоловікова коханка і попросила… допомогти. І я не змогла їй відмовити. Ну і що, що вона коханка твого чоловіка? Але ж її дитина
В купе вони прийшли вже було за північ. Від випитого винa крутилось в гoлові, ніч пролетіла дуже швидко … Аня ще спала, коли Олексій зібрав свої речі і тихенько попрощався з нею, залишивши на столі записку з номером телефону: «якщо захочеш почути мене, подзвони …».
– Чому ви така сумна … – сказав Анні молодий чоловік. Який тільки, що зайшов в купе і розклав свої речі. – Ні в мене все добре, їду

You cannot copy content of this page