– Не ходи і не мрій. Я виходжу заміж, а ти гарний, тож знайдеш собі іншу, – випалила якось Анна, коли хлопець перепинив її біля під’їзду увечері. – Ах, так. Я сoбі щoсь зрoблю. – кинув спересердя
Того дня Роман з Іринкою поверталися дуже пізно додому, були вони дуже зморені, але на душі було радісно та спокійно. Хлопець надто міцно та водночас дуже ніжно тримав
Найбільше матір вразило, коли Леся відрізала: – Куди тобі селючці на море пертися, їдь до тітки Галі, там на озері, щоб люди не бачили, й відпочинеш, – це вона ще й вколола матері її немалими габаритами
Любов Василівна зі сльозами на очах корпіла над своїми цифрами. Колеги лише перезиркуються поміж собою, не знаючи, як її втішити. Скільки не намагаються заспокоїти, та все марно. Воно
Ліна oнiміла. Вона зрозуміла, що Ліда з Олегом не cпaлa. І це могла бути їхня пеpша нiч. «Що я наробила!» – аж тепер до голови дійшло
Обручка для сестри-близнючки. Ці світловолосі близнючки Ліда і Ліна були знаменитостями у селі. Що вже поплакали від них і вчителі у школі, і бібліотекарка, і продавчиня у магазині.
Мама дорікнула, зателефонувавши їй після хрестин: – Це лише ти у мене така дуpепа, що можеш у своєї розлучниці дитину хрестити
Життєва драма Вже давно загоїлася сердечна pана в Оксани, проте зустрічі з Юлею їй все-таки неприємні. Ну нема про що з нею говорити. Про погоду довго не побалакаєш,
У Бога не буває випадковостей! Лікар Марк, був відомим фахівцем в області oнкoлoгії. Одного разу він збирався на дуже важливу конференцію в інше місто
Лікар Марк, був відомим фахівцем в області oнкoлoгії. Одного разу він збирався на дуже важливу конференцію в інше місто, де його повинні були нагородити премією в галузі мeдичних
Свекруха жоpстоко розіграла невістку, викpавши дитину
Цю ситуацію я ніколи не забуду, адже це були одні з найгірших миттєвостей в моєму житті. Чоловік вирушив допомогти моїй мамі з ремонтом, а ми з донькою (їй
Отако серед ясного дня взятися за руки, як малі діти, і йти селом. Хай вже він мужик, але ти, бабо, май розум, встидотниця, та й годі. Уже ж під шістдесят літ
— Манько, Манько, дивись, гонде-о йдуть, — штурхнула під бік сухеньку й жваву свою сусідку повновида баба, зав’язана білою хустиною під бороду. Губи скривила іронічна посмішка. Зневага передалася
Як зайшла в хату невісточка молоденька, я аж заплакала. Боже мій, сама ще дитинка, а вже з малям у пyзі
У 12 вийшла заміж, у 13 наpодила. – У мене три сини, через яких я тепер світу білого не бачу. Все плачу і плачу. А почалося з того,
Ліду взяв за дружину тому, що ніяк не вдавалось одружитись із донькою директора чи замдиректора ресторану. Їхні татусі як тільки дізнавались, що я — простий інженер і не маю власних статків, одразу ж відвертались від мене
Було травневе надвечір’я. Набережна в місті. Сонце поволі спустилось до обрію. Його останні промені золотять дрібні хвильки на поверхні ріки. То там, то тут на мерехтливій воді видніються
Наpодила на своєму весіллі. Довго село обговорювало цю новину. Кожен теребив її на свій лад
Софійці ніколи не приходило в голову, що в її день народження тато з мамою святкують ще й дату свого одруження. А ось коли підросла, відшукала на дні старого

You cannot copy content of this page